Мої почуття після пологів другої дитини: несподівані емоції

ДЛЯ СЕБЕ. Мої почуття після пологів другої дитини.

Від цих стрімких і чомусь несподіваних для мене пологів я не одразу усвідомила материнство. Лише зараз приходить це відчуття. А то ніби в тумані було — нічого не зрозуміла. Сьогодні якраз мій ПДР. Може, тому мозок тільки ближче до цієї дати почав усвідомлювати. 😂🤪

З Георгієм я з першої секунди увійшла в материнство, а з Александре у мене було ніби дежавю. Другий Георгій. Якесь дивне відчуття було на початку. Наче я Георгія вдвічі більше почала любити, і в голові спершу він був, ніби подвоївся. Ще й коли виклали — одразу був дуже схожий. І зріст, і вага. Загалом ось таке.

Мозок сприймав Георгія й Александре як одне ціле. А зараз уже бачу багато відмінностей і сприймаю їх як двох окремих людей. От таке щось 🤪.

P.S.

У мене з Георгієм, коли його поклали на живіт, був такий захват, наче величезна хвиля неймовірних почуттів нахлинула, а з Олександром, через те що було багато потуг, я казала: «Ну чому ж він ніяк не народжується». І перше відчуття було: «Ну слава Богу, нарешті народився» 🤪