Как справиться с болью после развода и воспитанием ребенка в одиночку?
Девочки, есть здесь мамочки,которые воспитывают самостоятельно?может у кого- то так было, история, как в кино два года не могла забеременеть, муж ушел были вечные скандалы после развода узнала,что беременна, бывший трепал нервы,то хочу ,то не хочу, обвиняя меня во всем,что я разрушила отношения своими истериками, то находил себе другие отношения , то возвращался,всю беременность была одна без поддержки,куча сохранений, я чудом выносила, родился ребенок думала одумается стало ещё хуже, он вроде бы пытался и восстановить ну тупо на словах, ничего не делал не помогал, сейчас малой уже три месяца, конечно обидно,что все так сложилось, что нет семьи,все задают вопросы, а он типо не отказывается от малой,выставляя себя бедным папой,который хочет быть с ребенком, но быть со мной не хочет так как я тиран и истеричка, с малой не помогает,берет ее тупо спящую на улице погулять раз в две недели в лучшем случае, говорит что очень занят , и в мой дом не ногой ,так как я когда то сказала ,чтобы и ноги твоей здесь не было,а сам то на рыбалке, то встречаю его гулящего, как же это больно, подала на аллименты, но не могу смириться, что все на мне, ребенок не спокойный, лучше бы он отказался полностью,а так ходит в грудь себя бьёт ,что он отец, а дальше то хуже будет,ребенок будет расти и у него будут вопросы. Девочки, кто был в такой ситуации, как вы справились морально и физически? Не могу смириться,принять ситуации,все равно ему пишу истерю требую ,что если он принял отцовство,чтобы принимал участие, понимаю,что оно ему не нужно,но так больно за ребенка да и за себя,всегда мечтала о настоящей семье,а тут....😭 #першийзапис
Таша ·
1. Ви самі хочете бути з ним? Кохаєте чи хочеться аби був лише для типу повноцінної сім'ї де тато і мама?
2. Коли ви відповісте чесно собі на 1 питання, то або ви намагаєтесь з ним спокійно поговорити та знайти компроміс так, як кохаєте і не хочете його втрачати. Або ж зрозумієте що вем важлива більше ілюзія повноцінної сім' ї. Але з цього витікає те, що щастя то не буде якщо сім' я для галочки. Так у дитини тато і мама в одному домі та чи буде вона щаслива від того, що ви будете постійно сваритись та гризтися. Діти дуже гарно все відчувають. А ще переймають ваш настрій. Як ви будете на нервах, то і дитина теж.
3. Якщо ж немає вже того кохання яке варто рятувати і ви хочете буде щасливою, а не з "що люди скажуть", то просто забийте на нього.
Коли я зі старшою залишилась одна ще до її народження, то мені одній було значно краще. Ніхто мені нерви не тріпав і я постійно не думала як зберегти відносини. В мене з'явились купа вільного часу, бо не треба обслуговувати чоловіка. Він теж приходив інколи до доньки і то частіше тупо спав після нічної зміни ніж з нею грався. Чесно мені було фіолетово. Я не вимагала більшого. Вважала, що то не донька чи я щось втрачає, а саме він. Бо він не бачить як вона росте, змінюється. Її першу посмішку, зуб чи кроки. Вже 10 років пройшло і я жодного разу не пожалкувала, що вигнала його. Донька лише років в 8 дізналась, що він її рідний батько, бо в мене є другий чоловік що з малечку з нею. Якихось питань щодо рідного вона взагалі ніколи не ставила. Він просто є десь там в іншій країні.
Зараз у впс період ще всяких там коліків, животиків. Це пройде. Дитина підросте і почне сидіти, ходити і займати себе сама. Буде спокійніше та цікавіше з нею. А ви, повірте, зможете все витримати. Жінки дуже сильні. Іноді навіть самі не знають на скільки 😉 А він... Ну хай ходить та б'є себе в груди який він тато. Час все розставить по місцях. Головне ви будете знати хто дійсно був поруч з дитиною. Та і з віком дитина теж сама це зрозуміє. Живіть своє життя разом з нею і будьте щасливі бо ви є один у одного, а в нього вже нікого немає 🤗
Таша ··
@anetu1990 я чудово вас розумію. Такі ж думки були. Що от хочеться, щоб була родина де тато і мама і все як у всіх. Та дивлячись на ставлення колишнього до багатьох речей я зрозуміла, що краще бути вдвох хоч десь може бути і важче, ніж в його компанії. Я зараз з ним в край рідко спілкуюсь і знаєте по тому, що він мені розповідає я розумію, що людина не змінилась. І що краще б точно не стало. А з кожним роком розходитись важче. Та і дитині теж, бо як вона вже звикла до тата, а тут оп і його немає, то складно пережити. Вашій же з цим буде простіше.
Анна··
дякую Вам за підтримку 🤗
Таша ··
рада допомогти хоч словом. Знаю як іноді навіть цього дуже не вистачає ❤️
Марина·
Мама двоих (2 года, 4 года)
Хочешь, гляну расклад на ситуацию ? Пиши в личку, если интересно ❤️