Зрада, з мого боку.
Знаю що полиється багато хейту, але я зраджую свого чоловіка. Мені з чоловіком не комфортно від слова взагалі, секс 5хв і не більше, він не чує мене ,не хоче навіть постаратись щоб мене задовільнити. А мені потрібно постійно і пів ночі так точно.
Як людина він добрий все для мене,але я зрозуміла що я не люблю його і пішла на такий крок, признатись йому що зраджую не можу ,бо він болісно це все сприйме. Просто піти з сімї я поки не готова,бо нема реально до кого йти.
Питання в чому,як зробити так щоб мене не гризла совість за це ?
Знаю що зараз ви обсудите мене,але я готова до цього .
І я ввійшла вже в смак що не можу зупинитись ,і розумію що далі буду зраджувати.
Ви в першу чергу обманюєте себе , потім чоловіка.
Якщо він би вам так зраджував , як би ви себе почували ?
Розкажіть як є , і якщо ви пішли на цей крок , то відповідайте за свої дії до кінця.