Книжку теж не пораджу, але ми багато говорили під час 3 вагітності зі старшими дітьми, я намагалась підготувати їх до реальності, а не всі ці солодкі «буде сестричка, буде весело, будете разом гратись». Я показувала відео їх маленьких, казала, що немовлята багато кричать, погано сплять, часто какають, зригують, потребують багато уваги перший рік, ми багато проговорювали коли вона зможе повзати, ходити, читали разом якісь факти про немовлят, я залучала їх до вибору першої одежі і іграшок. І в них зовсім не було шоку від появи меншої, вона виявилась навіть спокійнішою, ніж я описувала і все пройшло майже без стресу

Вибачте, якщо не потрібна інформація. Не підкажу, що читати.

З особистого досвіду, дуже багато говорили і розказували, що буде. Тобто насеільки можливо пояснювали все що буде відбуватися і як може змінитися життя ( старались в позитивних тонах).

Перший час після появи манюні, будь яку вільну хвилинку намагалась приділяти старшому, або чоловік приділяв час, щоб дитині було не так контрасно після появи. Син зараз обожнює сестричку)