Ви мій герой!
Я з однією дитиною здохнути хотіла, а ви стільки вивезли і ще на одного рішились!

Дівчатка «мають» сперечатися… тому це неприємно, це створює відчуття наче Ви невдала і безпорадна мати, погано виховуєте, але це норма.
І це також конфліктує з Вашою ідеальною картинкою «так, як мені хочеться».
Звісно в хаті буде безлад. У мене двоє - достатньо часу, коли я готую вечерю, щоб побачити усю квартиру шкереберть. Але тут тільки дівчат підключати. У мене тиждень гостювали ще дві дівчинки (3 і 6 років), то ми навіть знайшли спосіб більш-менш підтримувати відносний порядок. (Вони приносили мені те, що не там лежить, а я перерозподіляла. Або я сідала там, звідки мені видно і питала: хто знайде і покладе на місце… і потім називала предмет, який «сховався» в цьому безладі.

Скоріш за все тіло намагається вивести внутрішню напругу. Треба її вивести, ну а прийняти ситуацію… ще є гормони… спина болить - це величезний фактор впливу на стан. Тому треба до лікаря.

Емоційне виснаження 🫠дайте обійму 🫂
У вас дуже багато відповідальності, справ, діток, ви виснажені, вам потрібна допомога, якщо її нема (як в мене), то треба спробувати хоча б тимчасово шось скинути з себе, а по-перше очікування.
Мої діти теж постійно сваряться, не слухаються, у них різні графіки режими кризи, я не спала 5 місяців, тому треба щось відпускати щоб потім не треба було вже себе лікувати 🫠
Пройдіть опитування на депресію для початку
Пишіть якщо шо

У вас 4 дітей, та ще й вагітність
Я б на вашому місці лягла і вмерла б😂
Бо то край героїчності це все вивозити)

Перекладайте хоча б частину хатньої роботи на когось, навіть на дітей
Іноді можна просто сказати, що ви втомились, і навіть діти це зрозуміють і допоможуть з якимись задачами

Я вас дуже розумію, зараз переживаю таке саме…Постійно хочеться плакати, нічого не встигаю…а у вас ще стільки дітей😳 бути мамою - це титанічний труд, але нажаль не всі це розуміють! Тримайтесь🙌🏻

Обычно когда мне хочется плакать, я плачу😅 и это помогает. Ситуацию не решает, но становится морально легче. Когда все идёт не по плану это очень выбивает из колеи, но как показывает практика, все зависит от нашего отношения. Бывает, планы рушатся, а мы спокойно адаптируемся под эти изменения, вносим коррективы и все проходит плавно и легко. А бывает, наоборот, когда злимся, ругаемся, плачем и прочее.
Попробуйте отнестись к этому как к передышке, не требуйте от себя многое, отдохните. Бардак меня саму бесит. И тут два выхода - закрыть на все глаза или напрячь других😆 второе эффективнее)) а спинку пусть муж помассажирует)

Ви втомились, схоже на вигорання. Приходьте за підтримкою !