Я за своїм помітила що таке в нього трапляється коли нервова система типу перевантажена.
Наприклад коли подивився мультик Міадзаке - все нормально
А коли Песа Патруля - потім сильна істерика
Це все накладається на те як багато він бува на вулиці, коперсався в піску (тобто сенсорний голод)
Ще як він їм, що він їм
Тобто у мого малого істерика - це вже як наслідок порушеного порядку «до»

І всеодно є речі які треба. Ну типу там їсти, купатись, спати
Це не обговорюється
Це просто треба і робитися, з істерикою чи без.
Все інше звісно обговорюється, шукається якась альтернатива.
Істерика зменшується коли я пояснюю причини, чого ми щось робим не так.
Тобто не коли просто «не можна», а типу «я не роблю це тому що тоді буде так»
Ось

Ви маєте чітко розрізняти гласний вимогливий плач і істерику. Бо багато хто називає істерикою те що нею не є
А так запобігати причину, якщо можливо, а якщо ні - пояснювати і пом'якшувати відхід з стану плачу/істерики

Мабуть він вже зрозумів, що чим голосніше - тим швидше всі погодяться. Також важливо, чи не є причина такої поведінки його фізіологічною особливістю? Можливо він надчутлива дитина і тому перевдягання, миття та інші маніпуляції на шкірі дають йому страшній дискомфорт і справа не в характері тоді?
Можливо багато заборон та диктату і дитина так собі виборює право на власні рішення
Можливо треба до невролога перевірити чи нема чуттєвості підвищеної. Можливо до психолога, щоб навчили що коли говорити дитині, а коли просто дати (так, вимогливо і голосно) покричати