Поясніть мені, зробила я три гексаксима і що далі???? Які ще треба прививки робить? І через скільки часу?? А то мені педіатр сказав - на ваше усмотрение і я поняла що нема про що з ним говорить...
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Дівчата, сьогодні з дитиною були в гастроентеролога з приводу закрепів. Почала їсти багато молочки і привіт(( Так от, вона дуже здивувалася, що ДО періоду закрепів дитина ходила в туалет регулярно раз у два-три дні і прекрасно себе почувала і ми вважали це НОРМОЮ, бо так нам сказав інший лікар рік тому. Так, я знаю, що пише гугл, але бувають різні ситуації. Нам лікар тоді рік тому при такій же ситуації сказала, що головне досягти регулярного стільця з якоюсь прийнятною періодичністю. Зараз термін до п'яти днів і більше знову ((( Мами, діти яких схильні до закрепів, ви намагаєтеся досягти щоденних походів в туалет чи як? Додам, що дитину ні зараз, ні раніше нічого не турбує.
Питання. Що вам дарували чоловіки на народження дитини? І що ви хотіли, чи співпали очікування? :) П. С. Питання саме до тих кому дарували:) якщо ви проти/не приймаєте/ і тд, то ніжно пролистуйте далі:)
В мене одної такий страх, що один залізе в пральку, а інший закриє двері і включить віджим?😐
Наталия ·Мама двоих (3 года, 8 лет)
Прийняти, оформитись і податись на переведення. Це нормальна практика
·Ответить