Как приучить ребенка к садику без слез? Личный опыт мам

Мы заграницей. И отдали ребенка в укр сад в 2,8

Мне так же сказали уходите, он быстро успокоится, ребенок быстро не успокоился, рыдал у них страшно. Закончилось тем что мы забрали ребенка через 4 похода в сад и на полгода сделали перерыв.

Тут даже залежить від того чи є у вас можливість відкласти садочок. Бо якщо вибору немає і треба вертатись на роботу, то так, можна послухати виховательку і скоріше за все через якийсь час дитина звикне що до неї ніхто не прийде на допомогу і перестане так сильно плакати .

Але якщо садочок не горить і є можливість відкласти - краще відкласти. Я повела донечку в 2,5. Ми витримали три дні. Я стояла під садочком і чула як вона несамовито плаче. А на четвертий вона забилась зранку під стіл коли почула про садочок і вирвала собі клок волосся в істериці. Тут я зрозуміла що все, це край. І питання з садочком було закрите. Потім десь раз в півроку/рік я робила нові спроби. І нарешті вже в 4,5 роки донечка з щірою радістю і задоволенням пішла в садочок

Приводить на час в день постепенно увеличивая время, период адаптации у каждого разный

Старший з садком так і не подружився. 3 дні в садку - 2 тижні хворий (ангіна, отит, стоматит). Через 2 місяці почався кашель, який переріс в астму. На цьому наш садок скінчився.

Молодший попав в період ковіду. То дітей вихователь забирала з дверей на дворі і ніхто не знає, що там та дитина робила, чи плаче, чи скаче. Так було легко і для мене і для дитини. В принципі в них ціла група так привикла і всі ходили в садок.

І моя вам порада, якщо Ви маєте бажання, щоб дитина ходила в садок, то нехай дитина трішки плаче але не піддавався на маніпуляції, бо дитина чітко бачить, де натиснути, щоб залишитися дома. І тоді вже про садок можна забути.

Старший пішов в садочок спокійно , ми перед тим приходили і гуляли в садочоку коли вже не було дітей , потім приходили і гуляли на вулиці з дітьми , вони пішли з другом в одну групу і нормально ходили , єдине він рано перестав спати в день і тут були проблеми , але я знайшла вихід з ситуації тим що доплачувала виховательці і вона не ложила його спати 🙄🤷‍♀️

Середній пішов в садок закордоном , тож я три тижні ходила з ним і була постійно і повсюди , він звик до вихователів і потім проблем не було

Мы в германии. Ходили первую неделю на два часа и были там вместе , потом вторую неделю час вместе и на 30 минут уходила , и на третью неделю потом сразу уходила и через два часа забирала.

Никогда бы не оставила, если бы ребенок так сильно плакал, посмотрите фильм про эксперимент с мальчиком «Джо и 9 дней в детском саду», там, конечно, другая ситуация, ребенка оставляли там на 9 дней, но там наглядно показано, что дети переживают в такие моменты с разлукой с мамой. Он еще очень маленький, хотя бы с 3-х лет… а вообще, у всех детей своя готовность к саду, он нужен не для ребенка, а для родителей.

Правильно говорит, если уже решили, что пора уходить, то надо уходить. Мы в Германии, тут адаптация длиться около месяца и проходит плавно, но даже тут они отрывали его у меня от ноги после болезни, тк отвык и не хотел отпускать и на след день она сказала, не заходите в группу, последуйте, скажите когда вернетесь и все. Чем дольше стоите и поддаетесь, тем тяжелее и ему и вам.

В том году начала водить сына в сад (он у нас работал тогда 2 часа только, просто занятия были у деток), и сначала были все норм, он с радостью туда ходил, а вот забирала уже с истериками. А потом пришла новая девочка в группу, начала обижать его, и он с дикими истериками стал ходить туда. Воспитатели включали дурака "ничего не видели и не слышали", но после того как мой ребенок начал рвать в группе, так кричал...я его забрала оттуда и больше не повела...я гребу так портить ребенку психику

Начала водить в ясли с этого сентября, сыну было как раз полтора года. Киев, госсад.

У нас проходило так : первый день все приходили по одному на определённое время на полчасика поиграть в группе, познакомиться. Дальше воспитатель поделила детей, которые спокойно остаются и те кто плачет. Те кто готов оставаться, приходили на утро на часик их мамы выходили в коридор или на улицу и ждали. Те, кто плачет (мы 😁 и еще 3 деток ) приходили после них тоже на часик, но играли в группе в присутствии мам. Так делали в течении первой недели, кто осваивался переходил на утреннее время, кому ещё сложно, мамы выходили в коридрчик и детки могли выбежать проверить что все на месте и побежать играть дальше. На вторую неделю перешли все на утро, но ещё ходили на часик, на полтора. Мы уже выходили, если совсем никак и ребёнок плакал, можно было зайти и посидеть в сторонке в поле зрения. На третью неделю уже оставляли все, поначалу по утрам (особенно в пн после выходных) почти все детки или плакали или хныкали, но стоило выйти и буквально через минуты 2-3 они отвлеклись на других, на завтрак, на музыку и все было ок. Дальше время увеличивалось, уже к концу первого месяца все ходили с обедом, но на сон ещё не оставались. Мой сын на сон оставаться начал где-то ближе к концу октября (примерно спустя 1,5 месяца адаптации). Сейчас все ок, с удовольствием ходит. Он самый младший в группе, я очень переживала, но в итоге все хорошо. Вот у нас так немного ростянута была организован адаптация, но он очень мамин и на резкую и жесткую я бы, наверное, не согласилась 🥲

Думаю що вона не права, я проти таких методів

А ви прям одразу лишаєте ? Мені сказали що якщо підемо то будемо приходити до дітей на прогулянку і знайомство з вихователями …. В мене теж зараз душе мамін і такий би метод просто залишити на інших нам не підійшов би (

В мене молодша теж була страх яка мамина. Хіба що чужих не лякалась. Поки адаптація була на вулиці і батьки були не далеко, то все буало норм. А коли вже почали в групу заходити і в садочку проводити не пару годин, то пішли сльози. Її на руках заносили в групу. Я ніколи не поверталась, бо це дійсно може бути гірше. Частіше за все вихователь вміє перемкнути увагу дитини і плачу вистачає лише на кілька хвилин після закриття дверей, а потім граж наче нічого і не було. За доволі короткий період вона звикла і вже спокійно шла групу без сліз. Ще можна спробувати, щоб не ви водили поки він звикає. Я сама ридала як була мала коли мама відводмла. А як тато, то йшла собі норм 😅 Бачила і у нас в групі по такому принципу бабуся чи дідусь міг проводити замість мами.