Адаптация в садике
Привіт, дівчата! І знову я з адаптацією до садочка, хаха🥴
Дякую всім, хто вчора відповів на мій пост, я трохи розклала все по поличкам. Ми зробили календар відвідування садочка учора, домовилися коли ходимо....
І вранці звісно ниття, але цього разу якесь затяжне. Припинила плакати тільки коли заходила в групу. Я вже розслабилась, бо зазвичай у садочку донька не плаче. Але сьогодні мені написала вихователь і попросила забрати дитину перед сном, бо плаче! І взагалі сьогодні день бунту в усьому - не їла, одягатися не хотіла ітд.
Тільки дитина переступила поріг садочка - все! Прекрасний настрій! Бо вона свого добилася!
Таааак, вона безумовно дуже сумує за мною, бо майже три роки вона безперервно зі мною за рідким виключенням. Але вдома зараз триває перевірка кордонів. І наскільки я зрозуміла, сьогодні це трапилося в садочку. І ми з вихователем цей іспит не пройшли)
Як тепер домовлятися з дитиною я не знаю 🤷 Бо я їй кажу, що завтра не зможу забрати, бо працюю, а вона мені "ТА НІ, ЗМОЖЕШ"
Матусі, у кого був відкат з адаптацією до садочка? Як ви з цим впоралися?
Лучший комментарий
Комментарии
Щоб дитина могла орієнтуватися коли вона ходить у садочок, а коли вихідний. Ми взяли звичайний листок, з кольорового паперу вирізали квадратики 7 шт, наклеїли їх і на кожному квадратику написали букви С (садочок) або Д (дім) . Але моя дитина знає букви, якщо не знає - можна намалювати якісь символи (будиночок і ще якусь асоціацію з садочком). Моя дитина його часто розглядає, коментує, але чесно кажучи вранці взагалі байдуже на той календар 🥴
Почти месяц ходим,2 раза уже болели.Мамы,не приводите больных деток,это уже не смешно даже((Малый бежит с удовольствием,с 1 первого дня.Хотя в сад приходится вставать в 6 утра .
Я сыну так и говорю я иду на работу , а ты в садик .
Жалко когда он плачет , жалко когда приходит домой и рассказывает про кучу тревог или что его кто-то там обидел...но если я дам ему понять что можно ходить как попало ,то всё. Да, он плачет ,но знает что по другому не будет и пытается сам себя успокоить.
И бывает что два дня идёт норм, более менее спокойно реагирует на мой уход , а сегодня плакал в захлеб просто.
Переживаю конечно ,но все дети разные и разная нервная система. Я водила год в садик типа как на просто занятие по часу , потом пол дня ходил, сейчас целый день почти в саду и то козни строит мне иногда
Адаптація в садку має бути лагідною,тобто плавною.
Розпочинати треба з прогулянок в садку з дитиною,з 30 хв,потім протягом тижня годинку,потім можна на заняття,збільшуючи час перебування в садку,на сон залишати категорично ні,якщо дитина в сльозах.
На сон залишити коли дитина буде психологічно налаштована
@veranevera звісно ,бо є діти які за тиждень готові ,а є які місяць і три ридають
@lady_in_red2015, так я и говорю,это все от ребенка зависит)
В такому віці у дитини немає маніпуляції, є базові потреби, на зараз її потреба це ви. Так вона може один два рази бути в садку й все ок, але її нервова система ще не стабільна, вона може в якийсь момент чогось злякатись, чи просто відчути себе ніяково та сильну потребу у мамі, і в такому віці не може ще справитись самостійно з цими емоціями. Для дітей такого віку норма бажати чогось тут і зараз, бо вони не маленькі дорослі, їхній мозок влаштовано повністю інакше, те що для нас здається маніпуляцією насправді нормальний етап розвитку дитини
Не правильное поведение у вас, вы уже дали слабину и ребёнок уловил, теперь манипуляции пошли.
Во первых адаптация должна быть мягкой, тем более в таком возрасте (еще ж и кризис 3-х).
Во вторых четкие правила. Нет такого что сегодня сходим, а завтра не пойдем если ты не захочешь. Сад - это тоже как работа, тут нет «не хочу».
Проговаривайте что и как будете делать, когда забирете (после обеда/ после сна/ с прогулки), чтоб было понятно когда ждать вас.
У мен у всех троих была адаптация длительная и заключалась она в оттягивании времени. Вот первую неделю мы ходили начиная от 30 минут и до часа. Я сначала сидела рядом, потом ребёнка чуть отдаляли и дальше уволили с поля зрения. Но никогда не форсировали. Через месяц только оставляли на сон. 🤷♀️
Ви праві і я навіть розумію, де прокол. Він трапився у четвер, коли були тривоги пів дня і чоловік забрав дитину перед сном, щоб спала вдома. З тих пір вона постійно повторює - ось вихователька написала папі і він мене забрав. Це був форс мажор, але дитині це не пояснити. Потім у п'ятницю я її не повела в садок і це закріпило її уявлення,що можна не ходити. Ми сто разів повторюємо що і коли буде з нею в садочку відбуватися. Але сьогодні вона зманіпулювала вихователем і вийшло що вийшло. Тепер взагалі не хоче чути про сон у садочку, не знаю навіть як розгребти цю ситуацію
@svetlana7772 насправді я дивлюсь на цю ситуацію під іншим кутом, коли дитині класно в садку, то їй класно в садку, а в цьому випадку їй щось не так, і вона вишукує можливості піти звідти, хапається за згадку про те що їх забрав тато. Це не тому що вона за один раз до цього вже звикла. Розумієте для дитини садок це дуже великий стрес. Чомусь батьки часто думають що дітям там добре, і вони краще знають що дитині треба, і типу звикне і буде гратись, але насправді там добре далеко не завжди
@valeriia96 мені відгукується ваша позиція. Розумієте, в інтернеті купа інформації, і вона діаметрально протилежна. І хочу зробити якнайкраще для дитини, щоб було їй добре. І їй дійсно добре з мамою і вона це прямо каже - я плачу, бо хочу до тебе і йти з тобою гуляти ( Проте я впевнена, що через рік буде аналогічна ситуація, та й немає цього року в нас
Це не про домовленості. Це про режим і правила.
Ваша справа: вибрати гарний садочок, адекватну виховательку тощо. Її право висловити свою думку з цього приводу ))
З іншого боку я знаю одну маму, яка віддала дитину вже після 4 років, їй було ок. Вона бачила, що дитині геть погано. Моя мама казала, що я ридала по дорозі у садочок - взагалі цього не памʼятаю.
Якщо є можливість, хай дитину до садочку відводите не Ви.
З іншого боку, я і досі пам’ятаю день, коли старша особливо нила перед садочком, ну а ввечері вже було 39 - у неї і досі поганий настрій є передвісником або втоми, або хвороби (ну, в цьому віці і інші приколи додалися).
Адаптація - це в принципі крок вперед, два назад. Якщо день з початку був не дуже, то очевидно що і в садочку так буде) тому тут я б просто в такі дні зменьшила очікування. Що робити - тільки домовлятися, пояснювати що не зможете і стояти на своєму. Може брати якусь іграшку з собою. Для мене головне бути на боці дитини і ніколи не залишати в сльозах. Успіху вам!
@svetlana7772 щодо того, що забрали під час тривоги(тільки прочитала про це)), так і говоріть, що бувають такі ситуації екстенні, і то була саме така. Ви, нажаль, не можете кожного дня її так забирати. Навіть якщо вона буде плакати. Вам дуже-дуже прикро з цього приводу, але така реальність.
@oksana_bdn ось цей момент упустили, дійсно. Лиш учора, коли спала напруга))) це проговорила, то вона дуже уважно вислухала)
Загалом, сьогодні вже на холодну голову трохи спокійніше до цього всього ставлюся) сподіваюся, вирішимо з найменшими емоційними переживаннями) дякую вам 🙏
Все индивидуально. Мой ходил в том году год до июля в другой мини садик. И было все прекрасно.
Сейчас в августе пошли в новый садик побольше, после почти 2 мес перерыва и тяжело проходил адаптацию. Слез не было, но он не хотел отпускать меня, обувался и убегал к выходу. Сначала договаривалась за сюрприз. Но потом он начал требовать сюрприз постоянно и мы начали плавно сходить с сюрпризов, придумали традицию ходить в кафе (кофейня, где он сам выбирает себе пироженко) по пятницам. Пока норм, но вот вчера писала пост про откат с туалетом, писяться начал. Мы еще объясняли, что если мама и папа не будут работать, то не сможем ничего покупать, даже негде будет жить и т.д. Включали мультики про садик. Короче по-немногу со всех сторон рассказываем, почему важно это. Что это его работа и она веселая. Можно много интересного желать и тд.
Ми теж ходимо купувати смаколик після садочку. Досі працювало. А на слова, що не зможу купувати іграшки, то вона каже - ТАК ТАТО ЗМОЖЕ 🫣 Якийсь тупік у нас сьогодні вийшов
Ну вот насчет коммента выше - моему почти 4 года, ходим вторую неделю и заходим в слезах. Забираю довольного, привожу всегда плачущего. Получается мне еще годик подождать?🫠
Тільки ви знаєте як вам краще) для мене, залишати в сльозах - табу. Навіть якщо одразу заспокоюється. Тому я б точно змінювала б підхід)
Моя дитина в цьому віці відмовлялася від садочку. Я не розглядала це як випробовування кордонів і намагання добитися свого. Просто розуміла що дитині в садочку зараз погано. Я не прихильник ось цього "поплаче і звикне", "треба водити попри все". Тому просто відклала садочок на рік. І в 4 донька пішла вже зовсім з іншим настроєм
@ewgenia1508 так, я писала двічі заяву якусь що півроку дитина ходити не буде
@uliia__ спасибо,не знала что так можно
Повністю з вами погоджуюсь, мій пішов в 3.7 і ходить з задоволенням, плаче коли забираю з садка) до цього були 2 невдалі спроби, починаючи з 2.10, ходив 2 дні плакав і я забирала, не жалкую) бо в потрібний час він пішов без всякої адаптації
Моя дитина в цьому віці відмовлялася від садочку. Я не розглядала це як випробовування кордонів і намагання добитися свого. Просто розуміла що дитині в садочку зараз погано. Я не прихильник ось цього "поплаче і звикне", "треба водити попри все". Тому просто відклала садочок на рік. І в 4 донька пішла вже зовсім з іншим настроєм