Мамлайф
Мамлайф
Приложение для мам
Светлана
Светлана
Мама дочки (2 года)

Адаптация в саду

Дівчата, дитину як підмінили: скандали на рівному місці, дивні бажання, маніпуляції - все як при кризі трьох по класиці. Але мене турбує той факт, що це співпало із початком відвідування садочку. Із садочком стараємось м'яко адаптувати наскільки це можливо - забираємо інколи раніше, робимо вихідний і тд. Але через надмірну прив'язаність до мами донька не дуже хоче туди ходити ((( Ми домовляємося, що ось сьогодні не підемо, а підемо завтра, вона погоджується, але завтра вранці починається ниття, що до садочку йти не хочу (((

У самому садочку в неї все добре, але тільки ми виходимо за двері , її пружину розтискає і починає напевно виходити вся напруга із скандалами криками і так далі.

Не знаю, що хочу почути... Можливо відповідь на питання, чи правильно я все роблю.... Не можу ж я її взагалі не водити до садочку, бо планую все ж таки виходити на роботу.

15

Комментарии

valeriia96

Лера

Мама сына (4 года)

М'яка адаптація це коли ви ходите перший тиждень з дитиною, а потім починаєте не надовго лишати саму і з часом збільшуєте час до повного дня, ще за тиждень-два, все інше це звичайна адаптація

de_liya

Лия

Мама двоих (5 лет, 23 года)

У нас то же самое, хотя нашей почти 5.5. Она раньше не ходила в садик, сейчас адаптация.

Это не связано с кризисом возраста. Это связано с тем, что она остаётся одна, без вас, и вынуждена весь день сама контейнировать свои эмоции. И ей это трудно очень. А потом приходите вы - и фухх, она полностью расслабляется и выбрасывает на вас все, что сдерживала. От этого слезы, психи, крики и тп.

А утром нытье потому что вы сами сказали - слишком сильная привязанность к вам. И она не хочет от вас уходить. И это тоже нормально. Мы из-за этого и не были в саду. Правда, наша могла быть с бабушкой, она её тоже очень любит. Вот мы и не настаивали раньше на садике, особенно с этими тревогами и убежтщами. Мы работали и платили бабушке как няне, и всем было хорошо.

По первому пункту - она адаптируется. Наша вот уже намного лучше себя после сада чувствует и ведёт, уже в хорошем настроении забираю.

По второму пункту - это только время покажет. Насколько сильна ещё привязанность к вам или сможет отпустить.

svetlana7772

Светлана

Мама дочки (2 года)

Таааак, я розумію, що зі мною вона розслабляється. Проте мене турбує, чому вона така напружена там, можливо щось не ок. Ось останні кілька днів (четвер, п'ятниця, сьогодні) прямо відкат. Вранці не хоче йти, хоча після садочка вийшла сьогодні в гарному настрої

de_liya

Лия

Мама двоих (5 лет, 23 года)

может и не ок. Если она не рассказывает вам ещё, то никак не узнаете.

Но, скорее всего, просто не хочет с вами расставаться и идти в незнакомое место. И я бы тоже не хотела 5а месте ребёнка, если чесно.

svetlana7772

Светлана

Мама дочки (2 года)

розповідає не дуже багато, попри те, що добре говорить. Але каже, що вихователі їй подобаються, просто за мамою сумує

janebu

Євгенія

Мама дочки (5 лет)

І він, і період

Хаотичність не дуже гарна ідея. Піддаватися теж. Тобто робити (за вашої ініціативи, а не тому що ниттям дотисла вас дитина!) вихідний - цілком ок, але це ви диктуєте, бо ви дорослий в парі "батьки-дитина"

Ви може своїми сумнівами якраз шкодите дитині. В першу чергу це рішення батьків - готові ВОНИ (чи вона!) до садку. Бо якщо ви перелякані і очі як великі блюдка при розмові про садок, якщо ще хтось нагнітає з оточення, т якщо ви при дитині про садок хиб окрім захоплення і радощів проявляєте - то вона бере це від вас, від дорослих. Напряму або через відчуття ваших сумнівів чи страху. Вона може не розуміти чому ви боїтеся чи маєте сумніви, але відчувати це від вас і тому мати тривогу "мама чомусь цього місця боїться, треба не піти туди будь-якою ціною"

Це ще не маніпуляції звісно

Це перевірка кордонів

Тримайтеся

І наберіться впевненості десь, що ви робите все правильно, що так треба

Але якщо не треба - то краще не мучити дитину і себе і піти за рік, якщо ви можете це собі дозволити. Але тоді буде ще важче

svetlana7772

Светлана

Мама дочки (2 года)

Дякую за слушні поради 🙏

Ми звісно "продаємо" садок як якнайкраще місце, але ваші слова про мою невпевненість мають місце... Буду з цим боротися і над цим працювати. Бо мені шкода дитину, звісно, от звідси і сумніви.... Проте інакшого варіанту немає. Я бачу, що менші дітки (у нас яслі), які не говорять ще навіть, легше адаптуються

janebu

Євгенія

Мама дочки (5 лет)

я сама така була в якийсь момент. Тобто я знала точно, що дитині треба в садку бо мене замало, а комунікація їй потрібна дуже. Але я санок гризла чи не рано, чи не різко, чи не страждає вона там ітд

lollypop26

Адриана

Мама двоих (2 года, 5 лет)

Тільки хотіла такий самий пост написати. Бо в нас повністю аналогічна ситуація.

svetlana7772

Светлана

Мама дочки (2 года)

Ох, обіймаю вас 🫂 чесно кажучи, мені невимовно шкода діточок

katrina_kate

Екатерина

Мама двоих (2 года, 5 лет)

Це і криза трьох, і адаптація, тому "ненормальна" поведінка це нормально)))

Якщо дитина наполеглива, вона кожен день буде вам будь що обіцяти, але все одно не буде хотіти йти в садок, ми це проходили зі старшим. Якщо ви готові то водити, то ні, це одна справа. Якщо ж налаштовані регулярно водити, то треба водити не дивлячись ні на що. Звикне, зрозуміє що тепере буде так і ніяк інакше, і буде значно легше.

Вдома приділяйте достатньо уваги, любові, давайте можливість для виходу емоцій і все буде добре)

svetlana7772

Светлана

Мама дочки (2 года)

Фух, дякую) ми хочемо ходити до садочка регулярно звісно

pokerskoo

KF

Мама двоих (2 года, 5 лет)

Звісно, до садочку можете не водити.

Мені особисто не подобається формат «сьогодні веду, завтра не веду». Відчуття днів зʼявляється після 5 років, тому це тільки розхитує емоційно дитину. Але як варіант пропоную Вам не водити її по середах. Це добре з точки зору імунітету, психоемоційного навантаження і легше відслідкувати: візьміть календар і там намалюйте/приклейте себе/домівку на середу і вихідні.

Виплеск емоцій після садочку -абсолютно нормальна тема. Важка для батьків, але нормальна (( деякі пропонують 30-60 хвилин ще погуляти на майданчику перед тим як повертатися додому.

Нити, що не хоче до садочку може ще 2-3, а потім може нити, що не хоче йти до школи ))

svetlana7772

Светлана

Мама дочки (2 года)

У нас якраз такий формат - по середам вихідний. Але ідея з календарем ваша чудова просто, дякую, візьму на озброєння. Мені теж не подобається хаотичне водіння до садочку, тому для себе встановили певні правила і стараємось їх дотримуватись.

svetlana7772

Светлана

Мама дочки (2 года)

Сьогодні не підемо - це ми вчора розповідали їй)) що вихідний, садочок не працює)

Всім привіт! Ми довго працювали і раді повідомити грандіозну новину: віддтепер mom.life буде українською! Ми зробили…

Всім привіт! Ми довго працювали і раді повідомити грандіозну новину: віддтепер mom.life буде українською! Ми зробили переклад додатку та створили офіційний аккаунт mom.life_ua, де ми будемо розміщувати інформацию про новини, оновлення, цікаві статті, обговорення та багато іншого. У вас будуть власні канали, стрічка новин, конкурси та додатки. Ви завжди зможете звернутися до нас зі своїми питаннями чи пропозиціями. Можливо, ви хочете провести зустрічі чи виготовити сувеніри, але не знаєте як повідомити, щоб про це дізналися більше користувачів? Пишіть – ми допоможемо. Ми будемо раді почути ваші думки, пропозиції, побажання. Не соромтеся – пишіть в коментарях.

Как отучить от соски?

Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти( Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить. Я не знаю як з цим впроратись 😭 До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина

Тепер заборонено гуляти в парках,скверах і т.д Це типу взагалі не можна виходити з дітьми в безлюдні місця? А в кого…

Тепер заборонено гуляти в парках,скверах і т.д Це типу взагалі не можна виходити з дітьми в безлюдні місця? А в кого нема балкону,то як?Хто що планує робити? Я розумію,що карантин повинен бути жорстким,щоб зупинити епідемію,але як сидіти без повітря свіжого місяці?🙂

Запис про подруг, можливо почую чужу думку і зроблю висновки. Ситуація, яка ніяк не відпускає. Постараюся коротко, але…

Запис про подруг, можливо почую чужу думку і зроблю висновки. Ситуація, яка ніяк не відпускає. Постараюся коротко, але не обіцяю. Є у мене подруга, ми знайомі 10 років, раніше були дуже близькими. Коли я вийшла заміж, завагітніла і була на 7 місяці ми припинили спілкування. З народженням дитини вона не привітала. Ми не спілкувалися рік, але я вирішила зробити перший крок і дізнатися як у неї справи. Після того мені здавалося, що все нормально. Ми з Софією двічі приїжджали до моїх батьків в інше місто і у нас була можливість побачитися. Софію я брала з собою так як батьки на роботі. Про дитину я майже не говорила, тільки, коли подруга щось запитувала .Вона казала, що дітей поки не хоче, а тепер каже, що не хоче взагалі. Я поважаю її вибір і не намагаюся переконати. Але є одна проблеми, це те як вона ставиться до моєї дитини. Я не вимагаю щоб вона її любила, розважала чи щось таке. Але...хоча б не ігнорувати її присутність. Останній раз ми бачилися весною. Гуляли втрьох. Частину шляху Софія їхала в колясці, частину - йшла ніжками. Ми вже збиралися йти додому, я запила Соню чи поїде вона в колясці, але її увагу щось відволікло і вона не одразу відповіла. На що подруга сказала "Що ти хочеш почути вона ж дитина?" Мене це заділо і я сказала, що по можливості прислухаюся до бажань своєї дитини. Далі вона розказувала, що діти вилазять на голову і т.д. Інша ситуація була, коли ми були в Карпатах. Замість того щоб розпитати як нам відпочивається, питання було таким "а ви не думали її залишити в батьків?". Я сказала, що ні. Далі вона намагалася мене переконати, чи що 2 роки це вже не така мала дитина і ще писала безліч всяких "аргументів". На що я як попугай казала, що кожна мама сама вирішує і материнство на практиці не таке як в теорії. Дрібних таких ситуацій було безліч. Мене вони засмучують, хоча здавалося б не повинні. Я занадто гостро реагую? Поставити на цю тему табу? Взагалі не спілкуватися?