Старший син пішов в перший клас, дівчата це для мене ад( кожного дня крики , я не буду вчитись, я не хочу, писати,читати тоже не буду, мені не треба вчитись.
Записала на додаткові заняття спортом, на занятті посміхається виходить, не буду, не хочу.
Хоче лиш планшет і телевізор от це найбільше цікавить.
Сьогодні просто плакала від безсилля 😭😭😭
Це пройде чи це так має бути вічно?
Я не можу, чесне слово. У вересні в школу, а мене тіпає. Ці "уроки", "підготовки до школи", я не готова. Тільки сідаємо щось трохи вивчити, малий плаче, йому не хочеться, в мене немає терпіння на це все, мені хочеться все закинути і не мучити його взагалі цим всим. Але ж до школи треба йти. Я незнаю як це все буде, я не хочу сидіти і ридати з ним над тими уроками. І дитина вчитися не хоче від слова "взагалі". Як чує слово "уроки" його вивертає всього, а мене тіпає. Що робити, щоб це якось легше йшло? Проблема ще в тому, що я відмінниця, а малий, в нього прямо на лобі написано, шо вчитися він не буде. І коли він сидить тупить над 31-м разом читання складу "ма" я закіпаю як чайник і це все нестерпна мука
Почала вчити всі ці знаки і правила дорожнього руху, скажіть мені будь ласка що це реально їздити,помічати знаки і при цьому лишатися без нервового тіка 🙈
ви це бачите? чи це тільки я бачу?
#апоговорити І так, скоро буде 10 місяців моєму сину. Але моїм нервовим клітинам, буде ніби 10000000 років 🤯. Хорошого багато чого, жалітись нема чого, а от то шо з нюансів мене болить, то я все таки пожаліюсь… питання одне блеать, коли буде легше?😭😭😭. Вкачування на спання - це пздц. Спить вночі - погано, крутиться 2-3 рази підсоси ( ми на гв), Соску не бере ( бідні мої сісяо), Кататись в колясці не любить - це взагалі для мене шок, про спати в колясці - взагалі мовчу. Вдіватись в комбінезон - теж пздц, Передівати памперс- теж пздц Прикорм , ну тут 50/50 по настрою. Чи це скачок ? Чи це із за того шо зуби лізуть? Я чесно якось по іншому це материнство уявляла… так, я розуміла шо буде важко, але блеать, не до такої степені. Я ледве стримуюсь щоб не кричати на нього, бо виводить моментами пздц, і це тільки 10 міс буде. З адекватної людини дитина може тебе за секунду перетворити в оборотня, і не треба тут ляля розказувати - шо типо ти насправді така і була «неадекват» до дитини, просто з дитиною все проявилось, бо все це піздьож а-ля психологів які заробляють на цьому гроші. Як ти можеш бути адекватом в важких моментах коли ти сама не висипаєшся🥹. Ой короче. Та й таке. Мами зрозуміють. Як вчитися надалі тримати себе в руках з тими істериками, один Бог знає. Знаю, знаю, буде ще важче 😏
Татьяна·
В мене мала, така сама 😭