Дівчатка, може, хто дасть пораду в такій ситуації:
У свекра 64 роки пропадає пам'ять, забуває, що вчора казав, що було.
Коли вип'є, то взагалі губиться де він знакохоться, куди йти ночувати.
До якого це фахівця треба звертатить, що обстежувати?
Коли починаємо розмови з ним, він заперечує, що з ним щось не так, ображається.
IлонаМама сына (5 лет), беременна (35 нед.)
В мене дід такий був ☹️☹️після 65 років почав чудити. Забувався де живе, сусідні села уходив шукав своє село 😫😫 свою хату. Жах просто, бабушка його гляділа кормила, потім з кімнати не випускали бо втікав. Короче деменція. Папа возив його на обслідування, але лікар розводив руками і сказав просто доглядати і все 😣
ЯнаМама троих детей
З початку терапевт, потім невролог. Скоріш за все, це початок деменції, чи Альцгеймера, може бути і утворення в мозку. Бажаю Вам багато сил і терпіння. Це знадобиться.
ДашаМама дочки (6 лет)
Я бы советовала сразу сделать КТ, дабы исключить самые страшные моменты .
У моей мамы начала пропадать память, по чуть-чуть путались мысли , какие-то действия , я реально думала , что это начинающийся альгеймер или чтото подобное , а оказалось опухоль в голове (
ДашаМама дочки (6 лет)
Но вообще это невролог изначально
ЮляМама дочки (4 года)
Невролог нужен для начала
Похоже на альцгеймера или деменцию
mariia.s_Мама двоих (младенец)
КТ головы,да и всего тела
ДашаМама дочки (6 лет)
Плюсую
ММама дочки (1 год)
Невропатолог
Цукрового діабету немає? Або інших захворювань?
Не діагностовані( Типу, нема.
ММама дочки (1 год)
@stasy.s, значить щось є😬
Просто так в такому молодому віці памʼять не відшибає
Почніть з терапевта, він почне з загальних питань та обстежень. Зазвичай направляють з такими симптомами до невропатолога/ендокринолога
Не дуже хороший симптом, може бути і деменція яка теж не виліковна
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Давно тут не було постів #апоговоритьто На цей надихнула мене історія @natalishovka І я відразу пригадала схожу ситуацію у мене. Це було давно, старшому було лиш пару місяців, ми збиралися на прогулянку, одягнулись, поклала малого у візок, відкриваю я двері, і тут в отвір до мене ввалюється якийсь бомж!😧 Двері я до кінця не відкрила, але його голова і руки розплескались у мене на порозі і я закрити їх вже не могла! Мене охопила паніка, страх, я одна вдома, з малою дитиною, бомж у мене на порозі, не рухається, по ходу мертвий , двері закрити не можу, торкатись його тим паче, щоб випихнути назад....що робити? куди дзвонити? в міліцію? казати, що у мене мертвий бомж у квартирі, і мати купу гемороя на свою голову? Відразу цей варіант я вирішила трохи відкласти. Першим, кого набрала, був сусід, але він не відповідав. Далі подозвонила чоловікові, поки в паніці, дрожащим голосом, пояснювала чоловікові як мертвий бомж опинився у нас в квартирі, чоловік спочатку подумав, що я його підколюю взагалі🙈 але пару нецензурних слів, змусили його зрозуміти , що я не жартую!!! В цей момент трупак ожив, відкрив очі, оглянув мене з ніг до голови, і сиплим голосом ледь вимовив: "Води!" Я з паніки викинула телефон, він впав на плитку і розлетівся на окремі шматки, батарея, корпус, кришка, сімка...все валяється в різних місцях... В цей момент, не знаю звідки, у мене набралось сміливості, але я усією своєю силою схватила ручку дверей і прокричала: "А ну забрав свої ласти назад, а то я зараз їх відрубаю дверима, так, що ласти лишаться у мене, а твоя вонюча башка в коридорі, доречі, вони у мене броньовані, тому біль гарантую!"👌 Він секунду подумав, почав шорхатись, але сил у нього відповсти не було! "На п'ять закриваю...." - кричала я далі - " раз, два, три....", а він не рухається!!!😧 ".....чотири...." замружила очі "....п'ять" , і з усієї дурі замахнулась дверима, і захлопнула їх. Бабах!💣💥 Я довго не наважувалась відкрити очі й подивитися, що ж насправді сталось. Коли наважилась, з полегшенням зітхнула, бо бомжа у хаті вже не було. Зиркнула у глазок, а він продовжував валятись у мене ледь живий під дверима так, що двері я вже не відкрию, прогулянка у мене відмінилась остаточно! Але думка про те, що він може померти у мене під дверима, мене не лишала покою, і хай мене назвуть безлюдяною, але в той момент його стан здоров'я мене мало хвилював.🙀 Мене продовжувало трусити, я судорожно зібрала свій телефон, включаю, і тут відразу дзвінок, сусід, моє спасіння.🙏 "Привіт , мала! Я спав, не чув , що ти дзвонила, що трапилось?" (До слова сказати, у мене постійно трапляються якісь історії, і він постійно мене з них витягав🙈 Взамін, я займалась з його дитиною англійською 😊 бартер завжди спрацьовував💪😏. Я коротко описала йому проблему, він сказав : "Тю...зараз вирішимо👍" Я сиділа в коридорі, обпершись об візок, в якому спала дитина, і продовжувала труситись. Через п'ять хвилин подзвонили у двері, я підірвалась, але глянувши у глазок, побачила сусіда, бомжа вже не було.😏 Я відкрила двері, він мене вислухав і лиш посміявся з моєї історії, сказав, що бомж ще не всі мізки пропив, і коли побачив сусіда ( а він такий внушитєльний парєнь) , зрозумів, що ластами треба рухати швидко, і змився своїми силами.🙈 Попрощавшись з сусідом, я ще довго не могла прийти до себе, відмиваючи поріг усіма засобами хімії, що мала. Я лиш тоді почала розуміти, що взагалі трапилось. Не знаю в який момент той бомж злиняв, коли у нього вистачило на це сили,і не знаю, щоб я робила, якби він не уповз, коли я закривала двері, бо я б реально його прибила. 🙈 Коли розповідала про це своєму чоловікові , який примчався за пів години додому, в нього були очі по п'ять копійок. "Ні, я знав, що ти навіжена, але щоб настільки!!!!" промовив він. Але добре, коли все добре закінчується!!! А тепер питання до вас, чи потрапляли ви колись в казусні ситуації, чи мій чоловік правий, і я одна в своєму роді. "За то зі мною не скучно", відповідаю йому, і він зі мною погоджується.😅 Розкажіть, про ваші самі казусні ситуації, в які ви потрапляли! Чи часто з вами таке стається? Бо зі мною тупо постійно щось трапляється😂😂😂 Не знаю, чи стікер собі на голову почепити, чи сорочку навиворіт носити, чи просто змиритись, з тим, що я така і все😏 Що скажете?
Мої емоції мені не підвласні, вчора ввечері чоловік повідомив, що відтепр з понеділка по пятницю після роботи почне відвідувать секції по боротьбі, тренажрний зал і ще басейн по суботах. Що вечорами йому скучно і він тупіє вдома. Не можу зрозуміть у мене егоїзм бунтує, розуміючи, що він свідомо залишив на сімю 1 день , чи здоровий розсудок, а егоїзм це вже його порок, раз в цей не простий період він обирає себе. От ця думка засіла в голові від моменту коли він це сказав. Коротко опишу його планований графік - в 6-00 підйом, в 7 вже виїзджає на роботк працює до 19-30 десь, а на 20-00 до 22-00 його гуртки, додому десь о 23 буде повертатися. У нас що криза якась настала, я пропустила щось😔 А в мене декрет на носі і я засяду вдома після 10 років активної роботи. В зал з ним не піду тренер не хоче працювати з вагітною, хоча раніше ходили разом. В басейн мені зручно дньом і в районі, а не туди куди він хоче. Хобі - 0. Раніш займалась в пілонній студії, зараз зрозуміло, що не ходжу. Як налаштуватись на одинокі вечора, вагон вільного часу....і прийняття, що на тебе виділили 1 день в тиждень. Скандалить тут не варіант, щось робить потрібно з собою😥
Тема, яка не відноситься до звичайних обговорень МамЛайфа. Думала чи писати цю історію чи ні, бо якось стає паршиво, коли її згадую. Вчора ввечері ми з чоловіком вирішили прогулятися в мак за макфлурі, малого залишили з меншою сестрою чоловіка ( йти до мака хвилин 10-15). Коли поверталися назад не далеко від сімейної випічки помітила старенького дідуся, якій був зігнутий в два погибелі і віз теліжку. Біля магазину було відро зі сміттям і там був пакет з цієї сімейної випічки, напевне ще кусочок якоїсь булочки було в цьому пакеті, він його підняв і поклав собі в теліжку😔 Я це побачила і швидко забігла в сімейну випічку, купила котлету в тісті і чай ( в пальто було лише 20 грн і карточка, гаманець не брала). Коли вийшла засмутилася, бо дідуся цього не побачила, але через хвилину помітила, що він переходить дорогу, точніше, навіть переповзає, бо йшов він дуже повільно, як равлик. Підійшовши до нього, я запилала чи він буде чай, він сказав, що залюбки. Чай був гарячий, тому він сказав, що має термос і ми його туди перелили. Поки ми його переливали, він розповів, що їде з вокзалу, там була лише холодна вода і він цілий день хотів чогось гаряченького😢 Він запитав, як мене звати, жодних неприємних запахів я від нього не почула, видно, що людина не п‘є, але достатньо старенька... Потім він мені розповів, що в нього були два сина, закінчили політехнічний інститут ( я в нього не сильно розпитувала, де сини, бо «були» напевне мається на увазі, що немає в живих), дружина в нього працює нянею. Розпитав чи я маю дітей, я розповіла, що хлопчику 2 місяці він побажав найближчим часом сестричку, щоб різниця була не велика, як в його синів 1,7... Я в руках на паличці, якою розмішують чай тримала пакетик чаю використаний, він це помітив і сказав, що візьме ще пакетик чаю, використаний😭😭😭 Я стояла в ступорі і думала, чого я не взяла портмане і що не можу повернутися, бо скоро треба Алекса годувати... Оххх... Якщо хтось живе в районі Харківської і побаче цього дідуся ( він дуже зігнутий і дуже повільно рухається) купіть також щось йому😢 Я тут в свекрухи, але коли буду приїжджати тоже буду його шукати... Та й взагалі серце кров‘ю обливається коли ходжу по переходах, раніше давала гроші, а потім подивилася програми, почитала про весь бізнес в переходах... І зараз стараюся купити таким людям якусь булочку, пряники і тому подібне ( завжди коли даю їжу і посміхаються і дякують)... І на кінець, така злість бере і відчай коли на це все дивлюся, згадую свою бабусю, в якої газове отоплення було і їй приходила платіжка на 2000 грн. з пенсією 1700... Висповідалася, вроді трохи легше стало, може когось заохочу до доброї справи, намагалася без політики, не впевнена, що вийшло...
Дівчат, порадьте як бути...з самого початку,свекри стали дід з бабою 5-ти хаилинки, а саме просто щось там завезти і подивитись на внука! Коли був малий то пів біди...ніхто не напрягав і дякую! Тепер , коли він розуміє хто є хто , що його не беруть з собою і тд,., одразу ор... моя мама поіхала і іі не буде трохи часу! сказала свекрусі -приймаєте естафету няні:) приходьте ввечері до внука., а в атвет тишина😂😂😂ну ладно,пофіг, але сьогодні ця ранкова оглядина мене збісила ! Я чоловіку кажу,або хай приходять повноцінно,або ніяк! Мій син не картина,щоб на нього подивитись просто,нащо він відповів -привирай, давно пора б привикнути! Як мені бути? Що сказати? Чи терпіти???? Пишу ,аби всім ясно було: суть не в тому що вони не допомагають,в тому що їхні приходи на 5 хв,і стояння коло дверей травмують мою дитину! Так як вона іх любить,і хоче з ними гратись і взагалі увагу від них,а вони одразу на вихід...в результаті година плачу...
Юля
Це біда. Початок хвороби Альцгеймера. Швидко до невролога і психіатра поки можна відтягти час
·1 отметок «Нравится»1·Ответить