Это нормально, в 4 месяца. Подрастет, полегче станет. Вы можете оставить ребенка на 15 минут сходить в душ? Если да, то с вами все нормально. Можно отправить гулять с коляской, под окнами парикмахерской.
Доверие в таких ситуациях зарабатывают понемногу, а не выдают в кредит.

Я такая была с первым ребёнком.
В итоге заработала депрессию ☺️
Второго уже сплавляю кому угодно кто свободен и сами с ним разбирайтесь 🤣

Ну в 4 місяці треба дійсно прискіпливо обирати людей, з якими ви можете залишити дитину. Так що у вас все ок)

Можливо минеться це
А можливо ні
Я досі майже не можу залишати дитину ні з ким
Але в садок без проблем, бо їй там ок, навіть більше ніж ок
Тому зрозуміла що можу все ж

Це я така сама)) Але так рано не залишала. Напевно десь з рочку раз в рік, якщо срочно треба було по справам) Але воно Ц не дивно, в мене дитина за цей день голодна була, бо вона не могла його вмовити поїсти 😂😂

Я тоже такая была,наверное до 2 лет,потом только смогла оставлять,так как мне отдых был нужен уже. И постепенно привыкла я и все равно переживала.когда своей маме оставляла е переживала,потому что знаю как она хорошо может няньчить

4 месяца ребёнку, вы чего? Конечно, вы не хотите его оставлять, доверять и тп. Было бы страннее, если бы легко могли. С вами все нормально, это время для полного прорастания друг в друга. Это не страхи, это гормоны. Вы поглощены ребёнком, он все еще- часть вас. Это прекрасно. Когда придёт время, будет сепарация сможете не так остро чувствовать.

Вы можете контролировать няню, попробуйте найти хорошую няню. У меня чудесная свекровь, которая прислушивается к моим просьбам касательно ребенка, поэтому я ей доверяю. И доверяю няне, которую сама выбрала, сто раз проверила итд.

Порады такие : оставить ребенка и не контролировать😆я вообще не лезу когда мама забирает его… с ним любящие люди они что плохо ему сделают? Нет.

Можете сказати свої побажання свекрусі . А виконає вона їх чи ні , це вже інша справа. Також хвилювалась , що не так все може бути, то брудний одяг , то нечисті руки , то до рота пхають дитині свої руки , то виціловують, то все не « як по графіку» . Але 4 міс зазвичай в такому віці більше ніж на 2 години не залишала ніколи.
Тому порада , або не залишати дитину , або залишати і не хвилюватись надмірно)))

Вам треба для себе спочатку визначитись які саме у вас страхи - от можете прям сформулювати і записати їх кудись по пунктах. А далі пройтись по кожному окремо і подумати чи є для цього страху підґрунтя. От, наприклад «не так вкласти спати» - це як? Якщо, наприклад, тому хто залишається з дитиною не вдається вкласти спати чи заспокоїти дитину - що саме треба зробити? Наприклад, ви б хотіли щоб в такому випадку зателефонували вам, або чоловіку і хтось із вас був територіально недалеко і зміг приїхати навіть якщо щось не так (а може все буде прекрасно 😉) і т д. І чітко проговорити послідовність дій з тим хто залишиться з дитиною. Звичайно, що це має бути людина якій ви довіряєте. Поступово ви зрозумієте що все не так страшно, а відпочинок мами від дитини йде на користь самій дитині теж .

Мені і досі іноді буває здається що хтось щось зробить не так, коли я не поруч, відчуваю провину за те що залишаю доньку на няню. Але я зараз виходжу з декрету і пояснюю сама собі що працюючи я принесу більше користі їй і її майбутньому, аніж просто якщо буду сидіти весь час вдома .