Мовне питання)
Знаходимось закордоном, малий говорить рос, і вчить іноземну.
Ми в сімʼї говорили завжди рос, і це мова якою дитина говорить на даний момент, як рідною.
З чоловіком домовились перейти на укр, але якщо чесно виходить так собі, бо коли доходить до чуттєвих або емоційних слів, то все одно переходимо на «Muttersprache”
Нещодавно ходили на місцеву лекцію для батьків, і психолог наполягав, щоб ми продовжували говорити з дитиною на мові, якою говоримо найкраще, навіть якщо це рос
Бо інакше ми будемо сповільнювати розвиток сина, і ускладнювати вивчення другої мови країни проживання. І, я це розумію, бо дійсно, українською я не можу поділитись усім спектром емоцій з сином, і взагалі, говорю менше, бо більше часу перекладаю в голові.
Але я дуже хочу щоб він вивчив укр.
Можливо є матусі в подібній ситуації.
Що ви вирішили?
Що ви з цим робите?
Буду дуже рада досвіду або порадам)