Сестра назвала нас предателями за переезд. Как быть?
Сестра не приняла мое решение выехать со страны и заблокировала везде где можно 🤦♀️ конечно, я ее понимаю, но очевидно, меня и мой выбор могут понять только друзья и родители, для сестры мы предатели ….
Лучший комментарий
О Боже. Пусть это будет ваша самая большая боль. Ну не приняла и ок. Честно, я так устала за 35 лет думать о том, как будет другим, херя при этом себя и свои интересы, что вот учусь ставить на первое место себя и семью свою (дочка и муж)
Комментарии
Їй просто зараз дуже важко через сина та чоловіка... Підримуйте з нею любий зв'язок, та не забувайте казати як вона вам дорога ( зараз так це потрібно )
Зависть точно нет, там правильность через чур
@nata_wa, в сраку ту правильність
, коли діти живуть під ракетами... час все розставить на місця. Будьте щасливі і в безпеці !
Пустите все на самотёк. Время лечит и изменяет угол зрения. Скорее всего вы так близко к сердцу принимаете эту ситуацию, потому что сами не на 💯 уверены в своей правоте(по поводу выезда).
И так же ее обвинения. Они не с вами связаны, а с тем риском которому подвержены ее любимые мужчины. Чтобы этот риск оправдать, присутствует гипертрофированный патриотизм, деление на белое и чёрное.
Вы перед сестрой ни в чем не виноваты! Есть возможность помочь материально, помогите, но не в ущерб своей семье, не откупайтесь, это не будет оценено сестрой.
Ну и в пи*ду такую сестру, извините! Детская позиция. Обиделась она))
Думайте о себе. Делайте так, как хорошо вам!
О Боже. Пусть это будет ваша самая большая боль. Ну не приняла и ок. Честно, я так устала за 35 лет думать о том, как будет другим, херя при этом себя и свои интересы, что вот учусь ставить на первое место себя и семью свою (дочка и муж)
В країні війна, небезпека. Ви як мама дбаєте про безпеку. Для мене думка кого завгодно була б абсолютно лишньою.
Зараз взагалі бачу, що в Україні так багато людей ділять на тих, хто «класний та сміливий, з дітьми під ракетами» та «зрадників, які виїхали» …
Делать так как будет лучше вам . Думать о себе и детях .
Их обиды - их проблемы
Це Ваше рішення і ваше життя. Зараз Ви несете не лише за себе відповідальність. І тому повинні думати про свою родину в першу чергу. Як краще для Вас.
З часом спробуйте з нею налагодити зв'язок. Не обірвуйте його.
Частково її розумію. Що їй болить. Бо так само, найдорожчі для мене чоловіки - на захисті держави. І маючи можливість виїхати, я прийняла рішення бути тут, в Україні. Мені так легше. Бо маю інколи можливість побачити їх.
Паралель. Мене, наприклад, бісить, що ті знайомі, які виїхали, періодично закидують мене тим, що я безвідповідальна мама, яка тримає свою дитину під ракетами. Все це я до того, що у кожного своя правда. Я вважаю взагалі потрібно навчитись поважати думку і вибір інших.
Тримайтесь! Порозуміння Вам з сестрою найближчим часом!
Дякую. Я сама дуже довго вагалась, бо як би я на 100% хотіла б виїхати то давно вже вмовила б чоловіка. І я дуже її розумію, але ж немає тут правильного вибору, бо у кожного він буде свій
Сочувствую Вам! С Вами и Вашим выбором все в порядке, это сестре нужно разобраться, почему она не может его принять. Вообще меня удивляют люди, которые считают, что лучше знают как должны жить другие🤷♀️
@nata_wa, я ей сочувствую, но не понимаю. Это типа, если мне плохо, то пусть всем вокруг будет также, я такого никогда не пойму. Если это осознанный выбор ее мужа и сына, тогда почему их волнует, что делают другие люди? Решения других людей как-то изменили бы их выбор? Тогда точно ли он осознанный? Если их заставили, то тогда вопросы не к к людям, которые делают другой выбор, а к тем, кто заставил
@spivakkseniia, осознанный, племянник прям вуз военный закончил и в любом случае был бы на войне, у него юношеский максимализм и героизм он прям горит этим. Муж уже устал но выхода уже нет. Ну и получается с ее стороны эгоизм, плохо мне плохо другим
@nata_wa, каждому свое)) каждый вьет свое счастье.
Не обращайте внимания. Спасайте своих деток.
У вас в ближайшие год столько всего будет ждать: переезд, адаптация, вина выжившего, желание вернуться, языковые вопросы, финансовые, работа, сад/школа… но все образуется, вот увидите и через пару лет будете рады что уехали. Особенно когда по новостям будете видеть все что происходит в Украине, будете рады чтобы ваши дети это не видят и не слышат.
Куда едете если не секрет? Если во Вроцлав то милости просим на чаек по приезду.
У мене теж така ситуація з братом. Теж двоюрідний, але як рідний. Разом зростали. Спілкувалися постійно дуже тісно. Але коли ми виїхали його спілкування зі мною зійшло на 0. Навіть з днем народження не вітає, ні мене ні дітей. Хоча в соціальних мережах слідкує, але ніколи не напише. А я вже втомилася робити 1000 і 1 крок.
Теж патріотичність зашкалює і засуджує, що ми з чоловіком не в Україні. Але мені головне це безпека моїх дітей.
Дуже прикро що таких ситуацій дуже багато(
Просто якщо так подумати, то вона залишилась сама. Я дуже розумію як їй важко, як вона переживає. Вона 100% не поїде, бо чекає своїх чоловіків і підтримка збоку виїхала. Але і вас розумію, у вас маленькі дітки, про яких також треба подумати. Єдиний вихід порозумітись… Спробувати зрозуміти одна-другу.
Так в тому і справа, що я розумію її відчуття в тому сенсі, що їй прикро що мій може бути поряд, а її ні. Що вона занадто патріотична і не виїде ні в якому разі навіть при можливості з чоловіком. Але чомусь вона вважає, що я не маю права так робити «зрадницьки тікати разом».
@nata_wa, просто напевно в кожного свої поняття родини, підтримки. Можливо на її таке рішення вплинула саме не патріотична частина, а моральна. Думаю, в неї думки, що вам на неї, її життя все рівно, що ви її кинули. Я бачила багато таких прикладів. Ваш випадок далеко не одиничний. Стільки родин через це перестало спілкуватись.
Навіть приклад моєї мами та її сестри. Вони вже дорослі, в кожного свої сім’ї, а в дітей свої. Жили у різних містах, але дуже близько. 30-40 хв дороги. Коли все почалось, то сестра позвонила і сказала, що вони вже поїхали і вже далеко чуть не біля кордону, при цьому з ними була сваха) знаючи, що моя мама без машини - навіть не запропонували допомогу. Хоча в тих містах було тихо.
Та й точно так же моя сестра, в неї чоловік виїзний. Вона десь через тижня 3 виїхали, а я з сімʼєю залишилась з батьками. Щоб мама не захотіла їхати, я би залишилась, а так поїхали теж. Але образ, що сестра поїхала раніше і сама не було.. Зараз в мене залишився дома чоловік, але він і думки не має, щоб я зараз поверталась, хоча я вже дуже хочу… Все це закордонне життя не для мене. Словом, в кожного своє у голові. Свої приорітети, думки…
@yanysya_savch, так, війна нажаль дуже багато посварила близьких. А деяких майже чужих навпаки обʼєднала. Шкода, але мені важливіша моя родина ніж почуття сестри, якщо щось трапиться то я собі цього не пробачу що обрала зберегти відносини з сестрою а не безпеку родини
Ну и в пи*ду такую сестру, извините! Детская позиция. Обиделась она))
Думайте о себе. Делайте так, как хорошо вам!