Нет ничего постоянного если дело касается детей 😅
У моего последний месяц была дикая истерика когда нужно попу от говна помыть, хотя всегда с удовольствием шёл 🤷🏻‍♀️

И так все по кругу

У нас более-менее стабильность только сейчас появилась) так что сил вам и терпения

Усе 1в1 просто!!
Але усе з часом минає
Просто не змушуйте - не хоче крісло -ок, не хоче нагрудник - одягайте "домашні" речі, які не шкода
Це все вікове, сил вам 🫂

Когда я очень устала, то у меня на все «ок. Делай что хочешь. Только не ори». Ну в смысле, не хочешь надевать нагрудник, ок. Не хочешь мыть голову - ок. Не хочешь сидеть в своем стуле ок. Решим это тогда, когда я буду в настроении. Это все временно. У меня малой вообще не хотел есть приборами долго. Вообще никак! Руками и все. Я не настаивала. Пришло время и все хорошо, начал использовать приборы по назначению.

Зміна смаків і вподобань - норма… дитина росте, і те, що їй було ок, тепер може не подобатися, бо у неї зʼявляється своя «думка» і інші відчуття в тому числі фізичні.
Скоро у нього можуть зʼявитися страхи щодо вже начебто знайомих звуків. Тощо тощо.
Чи міняти власну поведінку? Ну, від батьків залежить. Для когось принципово їсти тільки за столом і тільки на кухні. Не хочеш - не голодний. Для інших - ти будеш їсти суп, але на підлозі? Та нема питань! Або їв. Сядемо на підлогу! Не хочеш слинявчк? Тю, норм етап сенсорного розвитку!
Для інших - ні, тільки за столом. Або в слинявчику, або ніяк…

Моя не любила мити голову, тому що вода потрапляла на обличчя
Вирішила цю проблему так - я запропонувала їй закидати голову і маленьким рушником прикривати обличчя

Це у всіх таке , що до миття голови є такий козирек спеціальний для миття діткам голови , тоді вода не потрапляє на обличчя . Це пройде і буде ще багато коників , але після 6 років вже набагато з ними легше , помітно стає після 4 , але прям щоб ооо богі щ ним можна домовитись і щось пояснити це 6 років . Так що тримайтесь 💪🏻.

Багато хто з півтора чи біля двох років це проходить
У нас теж було
Чого тільки я не пробувала
Конкретно наш випадок - ніякого миття душем, на шкірі голови її лякали відчуття. До того ж мити можна було не часто, бо таке волосся. Та і взагалі дітям не треба часто зазвичай, але і ті рідкісні моменти були як каторга((
Ми гралися відерком і я з нього її і поливала, замість душу. Спочатку кінця волосся і лише ззаду, щоб на обличчя не потрапляла вода ніяк. І особливо на вуха!! Вона стояла мене обіймала і голову задирала, а я під плач мила відерком, обидві мокрі капець🥴
Але бували такі дні, що вона лише давала під крик помити пісю-попу і навіть в ванну не ставала. Ну тоді лише так
Бо і намивати прям кожен день сенсу теж нема, якщо це не прям вивозюкалася і якщо така істерика