Страхи дитини через ремонт: як реагувати?

У дитини з‘явилась стала асоціація зі словом дядя. Кожен раз коли лякається і каже дядя треба пояснювати що зараз дядя ремонт не робить, нічого боятись. На вулиці показувати і розказувати що багато різних дядь і вони просто йдуть по своїм справам наприклад

Я завжди «за» психолога. А тепер по суті ))

У вас просто могли співпасти ремонт і ось така нова штука як саме страх на звуки. Моя старша любила гратися з пилососом, а якраз десь в «вашому» віці так почала боятися його звуку (той самий пилосос!), що у неї мало не істерика розпочиналася - ми її брали на руки, йшли до іншої кімнати, закривали всі двері, але реально стали намагатися пилососити, коли її не було вдома. Це було і є незручно )) Через деякий час Ваша дитина почне боятися мити голову або взагалі митися. Ще через деякий час - здавати аналізи не тому що боляче, а «у мене забирають кров! У мене забирають сечу!!! Що зі мною станеться?!!!»

Пізніше зʼявляться інші страхи, бо активізується та ділянка мозку, яка за це діло відповідає…

Хороше питання щодо «що робити»… бачите, ми питання в свій час не вирішили, але й у моєї дитини виявилися певні сенсорні особливості (вона «нормальна», просто на звуки, дотики тощо реагує яскравіше за інших).

У психологів чула, що діти бояться невідомих звуків. Тих, яких не бачать, не можуть контролювати. Отже, грубо кажучи, можна було б спробувати піти до того сусіда і показати звук дитині. Почула звук на вулиці? Показати, звідки він лунає. Якщо є можливість, хай вона його відтворить. Ну і будемо реалістами: діти в 1.9 не розуміють звʼязок між ремонтом «а що таке взагалі означає «ремонт» в квартирі?» і звуком дрель (а що таке дрель?).

До речі, зверніть увагу: коли дорослі чують звук швидкої або пожежників, ми напружуємося - бо для нас це не просто звук, а ситуація, досвід,.. а для дітей? Якщо не було негативної історії, то це мало не радість викликає: це гучно, яскраво, я знаю, що це за звук, звідки і коли він виникає.

Знаєте, можете попробувати гратися в музичне вгадування. Берете різні «інструменти» (усе, що може давати різні звуки). Почніть з 2-3, наприклад, предметів. Спочатку хай це будуть відомі їй звуки (її іграшки), а потім можна бути брати звуки наче молотка, наче пили (якраз на вулиці можна теж гратися; плюс пізніше підключати ситуації звуку гальм, звуку цокання підборів по асфальту… показуєте як видобувається один і другий звук (постукали ложкою по каструлі і по тарілці), ставите між собою та дитиною щось, постукали по каструлі, щоб дитина не бачила, і просите її назвати, звідки йшов цей звук.

Каструлю я умовно назвала )) але, думаю, це теж хороший варіант - бо звук сам по собі доволі страшний, але популярний і побутовий. Тож якщо вона почує одного дня гуркіт на кухні, вона зрозуміє, що це Ви, наприклад, впустили виделку у пусту каструлю.

Якщо я незрозуміло написала, маякніть )) у мене таке буває ))

Думаю звернутись до психолога краще рішення, я так роблю часто)) такої проблеми не було, можливо купити дитяче сверло і пояснити що таким самим сверлив дядя, і дивись воно не страшне, просто звук страшний, разом з тим показати відео де сверлять. Тобто спростувати страх, бо її лякає невідомість, вона думає що сверло то щось страшне. Різких неочікуваних звуків і ми дорослі лякаємось