Що робити, коли дитина не слухається?
Сьогодні зранку добряче дала по голій попі своєму сину. Встав в 6 ранку, почав гратися, а потім почав голосно співати, кричати. На слова "співай тихіше", "не кричи" реагував ще більшим підвищенням голосу, сміхом. Одним словом, навмисно це робив. Декілька разів опускалась на його рівень очей і пояснювала чому зранку не можна так кричати, типу живуть сусіди зверху і під нами, вони сплять, а ти їх розбудиш і вони прийдуть сваритись з нами. Затихав, а потім знову.
Короче отак були спроби заспокоїти по-нормальному, а потім я не витерпіла і ляснула 3 рази по попі. Так, почав плакати. Але одразу затих.
Я знаю, що вчинила неправильно. Тому й пишу сюди. Що робити коли дитина абсолютно не реагує на твої зауваження і не слухається? І були спроби врегулювати поведінку. Я знаю, що "дати по попі" це не вихід. Я не хочу його застосовувати, але він, на жаль, дієвий....
Лучший комментарий
дали і дали від цього ви не стали поганою . Ви ж людина ,не робот . Єдине ,що ми всі розуміємо,що це не вихід.І я можу сказати ,що в таких ситуаціях коли не завжди об'єктивно можеш оцінювати . Піти подихати коли воно кричить , таке собі . Ну можна звести у ванну нехай там кричить ,там стає не так цікаво .
Комментарии
Мене, напевно, зупиняє те, що мене били у дитинстві, точніше, у підлітковому віці. Били ременем до синців на п'ятій точці.
Тому намагаюся зовсім не використовувати фізичну силу до дітей. Хоча і не завжди виходить( можу іноді, наприклад, взяти за передпліччя і силою відвести. І для мене це також використання фізичної сили(
У мене інша проблема - я грюкаю дверима чи стукаю по столу, коли сильно злюся. Переключати себе не виходить, пробувала різні методи, гнів бере верх все одно😒 трохи (але не завжди) допомагає фраза, яку я колись прочитала: Ребёнок больше всего нуждается в вашей любви именно в тот момент, когда меньше всего её заслуживает.
Переключать внимание только
В этом возрасте иначе никак
Я в таких випадках швидко переводжу уваги дитини на щось цікаве: ой, там сніг випав, або он котик заліз на забор, давай подивимось у вікно, або пропоную смаколик чи ще щось … тобто якщо я не можу словами заспокоїти, зазвичай переключення уваги спрацьовує
Ну не бить точно.вы не слушайте тех,кто пишет мол ничего страшного,я тоже даю..не стоит оправдывать насилие над ребенком,его невозможно оправдать.сколько бы ни пытались.у меня тоже есть такие косяки в прошлом,я очень жалею.без насилия можно прекрасно повлиять на ребенка,но это долгий труд и сразу не сработает по щелчку
Я лучше отдам свой телефон и досплю пол часа.
Подсрачник это вообще неприемлемо , сын от одного моего БЛЯТь рыдает , а я извиняюсь и чувствую себя паршыво ((((
У нас сейчас тоже такой трэш, особенно меня выводит из себя это когда я пытаюсь уложить младшего спать, а он специально орет и смеётся, что бы не дать уснуть. Я его наказываю просто сажу на стул. Он тогда становится шёлковый. Говорю что не разрешу встать пока не успокоиться. Успокаивается быстро.
Другой вид наказания - обычно одиночества в другой комнате хватает
Я знаю,що це неправильно..але я відволікаю їжею коли вже зовсім не чує.Даю аскорбінку (він обожнює) або льодяник .Зразу крик зникає.Головне не частити
Ну коли мені чешуться руки це зробити, я по-перше усвідомлюю що це сигнал що зі мною щось не те, я втомилася, треба десь відпочити самій, спихнути дитину на весь день і просто приділити час собі.
Що стосується конкретної ситуації, якщо дитина не реагує на пояснення, я його просто відволікаю. Це доречі теж погана тактика, але бувають такі ситуації коли треба от прям тут і зараз. Тоді пропоную якусь гру таку що типу теж не завжди дозволяю, щось таке, але з меншими втратами)
А нащо саме по голій? Щоб больніше було?
Это из серии "не запоминаешь головой - запомнишь ж.й" и вместо тысячи слов .
Получил и получил , может что и дошло
Переключить внимание или игнорировать, не ребенка, а просто будто ничего не происходит
Я когда очень злюсь еще могу обнимать ребенка, чтоб меня это так сильно не бесило и держать себя в руках
Отвлечь, переключить внимание на более интересное занятие.
Переключать его на другое занятие. В 2.8 абсолютно нормально, что он вас не слышит и не хочет делать так, как вы сказали.
Во все такие разы мы делали так. "А давай пойдём и поможешь мне... А давай сделаем новое... А давай и все что душе угодно. Главное задорно и маняще сказать" А давай".
Не нужно создавать конфликт там, где его может не быть.
В этом возрасте нет смысла копаться в причинах его поведения и воспитывать его. Вы объясняете - он не слышит, просто переключаете его на другое.
Все воспитание, договоры, сотрудничество, уважение друг друга - это немного позже, когда он дозреет. А пока просто переключать внимание и стараться как можно меньше запрещать.
Бить по попе это самый действенный метод. Но только до тех пор, пока ребёнок этого боится. А потом, когда перестанет бояться, а он перестанет, то все, никаких методов не останется.
Я свою в такие моменты отправляю в другую комнату и закрываю дверь. Достаточно секунды и перестает дуреть
Не переживайте так
Я також періодично даю, коли взагалі з ума сходить і робить все навмисно. Це погано, так. Але я також не знаю як ще просити, дивитись в осі, підвищувати тон, говорити розмовляти ітд. Тому так
@pokerskoo, якщо говорю щосб і обіцяю - то не буде з вже. Тобто одразу як він попросить - вже ні. А на скільки - залежить від провини. На день, на 3, на тиждень. Зазвичай тиждень не витримуємо, три дні максимум.
А відчуття таке, що видно методи виховання у нас якісь лайтові, і десь раніше прогнув кордони.
Якщо каже «ну ок», кажу окей, тожі не проси мультики і не дивуйся чому мама також буде поводити себе так само і не захоче зось для тебе зробити, що ти попросиш і тобі буде важливо.
@khomulya, а нєєє )) це перехід на емоції і відсутність конкретики. Тут нема вибору. Нема знаку дорівнює: моя така поведінка = таким наслідкам.
Мама захоче включить через тиждень, а захоче - за 3 дні, «не дивуйся такій поведінці»… - це не про наслідки.
Англійською володієте?
дали і дали від цього ви не стали поганою . Ви ж людина ,не робот . Єдине ,що ми всі розуміємо,що це не вихід.І я можу сказати ,що в таких ситуаціях коли не завжди об'єктивно можеш оцінювати . Піти подихати коли воно кричить , таке собі . Ну можна звести у ванну нехай там кричить ,там стає не так цікаво .
Навпаки! У ванній акустика краще і зазвичай сусідам краще чути ))
@mamayana2019, якщо мама переживає за сусідів, тоді ванна - не варіант.
Он рядом с вами в это время? Или в другой комнате? Может это театр для вас? Если уходить в другую комнату или ему говорить - уходити и сиди у себя раз не слушаешься, то есть страх сепарации - нам помогало
Чому, як Ви думаєте, він голосно співав?
Що саме і як саме Ви говорили?
Я не знаю чому) До слова, він частенько буває починає співати, потім поступово голос підвищується, а на зауваження "не треба так голосно" починає ще голосніше. Інколи вдається переключити увагу, інколи просто ігнорую. Але от сьогодні так рано не змогла це пропустити...
@tasha.vashche, ну ось Вам задачка: треба зʼясувати, яку потребу в цей час він закриває.
Якщо він часто це робить, тоді зробіть з ним гру, накшталт термометра з гучністю голоса. Хай він вчиться ним володіти. Хай чітко знає, що ось це червоний колір згори - це ні. Гучність ось тут - ок вдома в такий-то час.
Ну от Ви сказали «не треба так голосно» - що далі? Він продовжує. Що далі Ви кажете/робите?
Як Ви встановлюєте правила, кордони дозволеного?
Іноді терпець уривається, так буває, головне, що ви усвідомлюєте, що це не ок.
Як варіант, пропонувати альтернативу, щоб не орав. Давай я тобі книжечку почитаю? - наприклад. Або залучити до іншої гри, малювання, тощо.
Чомусь мені здається, що він сто пудів хотів вашої уваги, тому і привертав її в такий спосіб
Не переживайте так
Я також періодично даю, коли взагалі з ума сходить і робить все навмисно. Це погано, так. Але я також не знаю як ще просити, дивитись в осі, підвищувати тон, говорити розмовляти ітд. Тому так