Що робити, коли дитина не слухається?

Іноді терпець уривається, так буває, головне, що ви усвідомлюєте, що це не ок.

Як варіант, пропонувати альтернативу, щоб не орав. Давай я тобі книжечку почитаю? - наприклад. Або залучити до іншої гри, малювання, тощо.

Чомусь мені здається, що він сто пудів хотів вашої уваги, тому і привертав її в такий спосіб

Чому, як Ви думаєте, він голосно співав?

Що саме і як саме Ви говорили?

Он рядом с вами в это время? Или в другой комнате? Может это театр для вас? Если уходить в другую комнату или ему говорить - уходити и сиди у себя раз не слушаешься, то есть страх сепарации - нам помогало

дали і дали від цього ви не стали поганою . Ви ж людина ,не робот . Єдине ,що ми всі розуміємо,що це не вихід.І я можу сказати ,що в таких ситуаціях коли не завжди об'єктивно можеш оцінювати . Піти подихати коли воно кричить , таке собі . Ну можна звести у ванну нехай там кричить ,там стає не так цікаво .

Не переживайте так

Я також періодично даю, коли взагалі з ума сходить і робить все навмисно. Це погано, так. Але я також не знаю як ще просити, дивитись в осі, підвищувати тон, говорити розмовляти ітд. Тому так

Я свою в такие моменты отправляю в другую комнату и закрываю дверь. Достаточно секунды и перестает дуреть

Переключать его на другое занятие. В 2.8 абсолютно нормально, что он вас не слышит и не хочет делать так, как вы сказали.

Во все такие разы мы делали так. "А давай пойдём и поможешь мне... А давай сделаем новое... А давай и все что душе угодно. Главное задорно и маняще сказать" А давай".

Не нужно создавать конфликт там, где его может не быть.

В этом возрасте нет смысла копаться в причинах его поведения и воспитывать его. Вы объясняете - он не слышит, просто переключаете его на другое.

Все воспитание, договоры, сотрудничество, уважение друг друга - это немного позже, когда он дозреет. А пока просто переключать внимание и стараться как можно меньше запрещать.

Бить по попе это самый действенный метод. Но только до тех пор, пока ребёнок этого боится. А потом, когда перестанет бояться, а он перестанет, то все, никаких методов не останется.

Отвлечь, переключить внимание на более интересное занятие.

Переключить внимание или игнорировать, не ребенка, а просто будто ничего не происходит

Я когда очень злюсь еще могу обнимать ребенка, чтоб меня это так сильно не бесило и держать себя в руках

Это из серии "не запоминаешь головой - запомнишь ж.й" и вместо тысячи слов .

Получил и получил , может что и дошло

А нащо саме по голій? Щоб больніше було?

Ну коли мені чешуться руки це зробити, я по-перше усвідомлюю що це сигнал що зі мною щось не те, я втомилася, треба десь відпочити самій, спихнути дитину на весь день і просто приділити час собі.

Що стосується конкретної ситуації, якщо дитина не реагує на пояснення, я його просто відволікаю. Це доречі теж погана тактика, але бувають такі ситуації коли треба от прям тут і зараз. Тоді пропоную якусь гру таку що типу теж не завжди дозволяю, щось таке, але з меншими втратами)

Я знаю,що це неправильно..але я відволікаю їжею коли вже зовсім не чує.Даю аскорбінку (він обожнює) або льодяник .Зразу крик зникає.Головне не частити

Другой вид наказания - обычно одиночества в другой комнате хватает

У нас сейчас тоже такой трэш, особенно меня выводит из себя это когда я пытаюсь уложить младшего спать, а он специально орет и смеётся, что бы не дать уснуть. Я его наказываю просто сажу на стул. Он тогда становится шёлковый. Говорю что не разрешу встать пока не успокоиться. Успокаивается быстро.

Я лучше отдам свой телефон и досплю пол часа.

Подсрачник это вообще неприемлемо , сын от одного моего БЛЯТь рыдает , а я извиняюсь и чувствую себя паршыво ((((

Ну не бить точно.вы не слушайте тех,кто пишет мол ничего страшного,я тоже даю..не стоит оправдывать насилие над ребенком,его невозможно оправдать.сколько бы ни пытались.у меня тоже есть такие косяки в прошлом,я очень жалею.без насилия можно прекрасно повлиять на ребенка,но это долгий труд и сразу не сработает по щелчку

Я в таких випадках швидко переводжу уваги дитини на щось цікаве: ой, там сніг випав, або он котик заліз на забор, давай подивимось у вікно, або пропоную смаколик чи ще щось … тобто якщо я не можу словами заспокоїти, зазвичай переключення уваги спрацьовує

Переключать внимание только

В этом возрасте иначе никак

Мене, напевно, зупиняє те, що мене били у дитинстві, точніше, у підлітковому віці. Били ременем до синців на п'ятій точці.

Тому намагаюся зовсім не використовувати фізичну силу до дітей. Хоча і не завжди виходить( можу іноді, наприклад, взяти за передпліччя і силою відвести. І для мене це також використання фізичної сили(

У мене інша проблема - я грюкаю дверима чи стукаю по столу, коли сильно злюся. Переключати себе не виходить, пробувала різні методи, гнів бере верх все одно😒 трохи (але не завжди) допомагає фраза, яку я колись прочитала: Ребёнок больше всего нуждается в вашей любви именно в тот момент, когда меньше всего её заслуживает.