Подала на дородові 10.01 а сьогодні в 20:12 дзвонить мені якийсь дядько, представляється що з собезу і каже що хоче зі мною побачитись щоб впевнитись що я вагітна. Запитав мої данні і чоловіка, в кого живемо, скільки кімнат в квартирі і чи є в чоловіка машина... Попросив щоб завтра зранку вийшла на зупинку для ознайомлення і підписання документів. В кого таке було і чи дійсно хтось має до мене приходити? Може розвод якийсь?
Дівчатка, може хто стикався з такою проблемою..уже майже місяць відчуваю зуд в ногах і на руках інколи..висипів не має. Чухаю до синяків..таке не постійно і не кожного дня. Шкіра дуже суха..Зверталася до дерматолога..сказав перевірити жовчний і пити укрлів. На узд лікар дивився на мене великими очима і казав , що жовчний жодним чином не впливає на зуд і що це алергія..саме узд теж нічого не показало... не знаю куди ще звернутися...
Дівчата, привіт!) Допоможіть, я ридаю, не можу вибрати клініку і лікаря на ведення вагітності в Києві. Вже пора ставати на облік, 11 тижнів, не можу обрати лікаря 😭 Налаштувалась на Адоніс, половина лікарів звалило і не приймають. Може хто порадить свого лікаря в цій клініці? Взагалі чи є суттєва різниця приватна і державна? Не завжди кращі лікарі? Я дуже боюсь, щоб зробити правильний вибір. Чи має цей лікар приймати роди? Як краще з досвіду? #першийзапис
Хто на якому тижні вагітності відчув перші ворушіння? І на що це схоже?І чи має значення яка по рахунку вагітність?
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Александра·Мама сына (1 год), беременна (37 нед.)
Корм 😂🙈
·4 отметок «Нравится»4·Ответить