Мені запропонували підробіток клінером в вільний час.
Я і хочу,але дуже соромоюсь що про мене подумають люди (я тут впо і мене вже багато знають в цьому містечку )
Розумію що працювати не соромно ,але ж.... Варто чи ні ?
Лучший комментарий
Комментарии
Я б пішла не роздумуючи. Шкода що мені таке не пропонують. Про те що це соромно чи низько навіть і не думаю. І взагалі спробувати варто щоб потім не жалкувати що упустили шанс. І не варто думати про те що інші можуть подумати, тому що інші також думаю про те що ви про них думаєте
Соромно - красти гроші, та коли діти вдома голодні. А працювати - не соромно. Яка різниця що подумають люди? Сьогодні про Вас подумають, завтра про інших, та й забудуть. Людям начхати на Вас, повірте. Якщо є необхідність, то працюйте.
На мою думку, ВПО які працюють, викликають у місцевих набагато більше поваги ніж ті, що ниють і страждають (це порівняння не про вас, а загалом)
Стыдится не стоит однозначно.
Это работа, которая позволяет помочь другим и помочь себе какой-то копейкой (или даже прилично, зависит от многих факторов).
Главное - выполнять работу качественно, не трындеть лишнего нигде и соблюдать субординацию.
Я была бы рада такой помощнице дома. Вот правда.
Ніяка робота не соромно, соромно красти, а чесно заробляти гроші не соромно.
А що мають подумати люди?
Маю двох знайомих, які займаються прибираннями, їх всі знають, вони всі знають. Навіть в думках не було, подумати щось не те. І до речі обидві заробляють втричі більше мене.
Вы молодая, энергичная, это ж круто иметь такую помощницу по дому🔥
К нам домой приходит женщина убирать и я очень ей благодарна за помощь. Я к тому, что для кого-то вы действительно будете палочкой-выручалочкой 🙂
Я коли навчалася у вузі, то по вечорах працювала адміністратором в фітнес-клубі. З 16 до 22. А після того, як спортзал закривався, я ще годину там прибирала, бо прибирання йшло "бонусом" до вечірньої зміни адміністратора. І це не просто протерти підлогу, а й помити душові і туалети. В ті часи студентові знайти роботу в вечірні часи було важко. От я і трималася за неї. Моєї зарплати хватало на проїздний+ботинки. Чи проїздний+косметика. Чи проїздний+сумочка. Тобто це не ті гроші, на які можна жити. Копійки. Але мені було важливо, що я не буду повністю на шиї у батьків, що можу сама собі щось купляти.
Не партеся, я в студентські часи, працювала санітаркою в дитячій лікарні. Теж соромилася, але це був єдиний і найкращий вихід. Пн-пт., навчання. Кожну суботу на роботу 24 години. Неділя вихідний, відсипалася. Але я й нікому не говорила, ніхто з моїх друзів і досі не знає, що я там працювала. Але я мала стипендію і ЗП., і взагалі ні в чому собі не відмовляла. Я жила з батьками, ні за, що не платила. Стипендія на мої бажання і потреби, а ЗП відкладала для чогось більшого, я назбирала на дві шуби. Одну собі, одну мамі, ходила в сапогах за 3000 тис., це в 2011 було ого-го😅 за рік назбирала на відпочинок для сімʼї. І ще за рік назбирала собі на останній курс навчання, він тоді тис., 13000 коштував. От… Так що подумайте про те, що ви матимете від цього, а не хто і що про вас подумає!
Я і в банк після універу пішла працювати, то не одразу залишила цю роботу. Це було закрите інфекційне відділення. Привʼязалася до колективу, до дітей, там лежали діти з дитячих будинків і в основному одні і ті. Навіть тодішній мій колишній хлопець не знав, що саме я там робила. Знав, де я працюю, а що поли мию не знав. Так сильно соромилася. Але я не жалкую.
соромно - це плакатись і просити допомогти інших.
а праця - це не соромно.
тому, якщо є потреба саме в тому, щоб заробити - вперед!
Я по работе общаюсь, и часто слышу как люди творческой профессии идут чтобы подзаработать на "грязные" в их понятии работы.
Мое мнение - что стыдно сидеть и ныть что нет денег, стыдно когда имея руки ноги ты не можешь что-то позволить своим детям, стыдно воровать или завидовать, онлайн обманывать или что-то там гадать/сиськи-письки показывать. Даже стыдно лично мне стало, когла мне написали взять в аренду аккаунт в фб, я отказалась хоть мне очень нужны были деньги тогда с ребенком.
А работать никогда не было стыдным в моей вселенной
Если нужны деньги, конечно. У нас соседка подрабатывала дворником, хотя у нее была нормальная основная работа. Просто денег не хватало. Ну и что? Человек работает, это не стыдно. Стыдно стоять под церковью с протянутой рукой, имея руки /ноги / голову
Я сейчас занимаюсь вообще не тем, что мне нравится
Но мне это даёт много чего в плане финансов, спокойствия ( что я не буду нервничать, за что мне купить то или другое для ребенка)
Поэтому мне пофиг
Що таке «варто» в Вашому розумінні?
Якщо потрібні гроші - варто. Особливо, якщо Ви не маєте особливих компетенцій, які можете монетизувати.
А тепер подумайте, що Ви прививаєте дитині. Якщо Ви розумієте, що прибиральниця - мега важлива професія, то чому транслюєте своїй дитині те саме?
Люди подумають, що Ви працюєте і хочете заробляти гроші.
@akerrrr менше думати про те , що про вас подумають. Я в житті багато де працювала, це в нас в голові установки з дитинства що прибиральниця це соромно і тд.. скільки були в Європі нам про це говорив гід завжди, бо на вулицях прибиральники були завжди молоді люди, в чоловіка сестра в Іспанії живе там на роботу двірника взагалі черга. Ми в Польщі і тут часто чую як кажуть що будь-яка праця це не соромно, і в моєму оточенні не одна бізнес леді, яка в свій час теж прибиранням заробляла.
@akerrrr, Ви транслюєте дітям, що це недостойна професія. Ви можете казати, що завгодно, але діти фальш у батьків розпізнають. Вони можуть через 20 років так само казати, що це хороша професія, але так само будуть соромитися її. І це буде проявлятися в тілі, проявлятися в словах тощо тощо
@akerrrr, але реально. Напишіть, а що саме Ви думаєте люди подумають? Справді цікаво. Ваша відповідь може багато що Вам розповісти про Вас
Если нужны деньги, конечно. У нас соседка подрабатывала дворником, хотя у нее была нормальная основная работа. Просто денег не хватало. Ну и что? Человек работает, это не стыдно. Стыдно стоять под церковью с протянутой рукой, имея руки /ноги / голову