Кума изменилась после переезда: как пережить предательство?

Я тоже уже второй раз приезжаю, подругам пишу, что приехала, но встречаться не хочу (не могу морально почему-то). Тяжело выйти из своей ракушки. В этот раз съездила только к одной куме, поздравила кресника, да и то из-за того, что в прошлый приезд у них не была.

Все время провела с мамой. Для меня это важнее в данный момент, так как ей безумно тяжело и одиноко в праздники. Папе недавно было полгода....

поэтому не вижу смысла в кумовьях и этих псевдокрестинах, люди даже особого смысла в это не вкладывают, крестят ради галочки

Я тоже приезжала в Украину на время. Но много дел, свое время планируешь по часам. Предупреждала подруг о приезде, но заранее ставила их в график. В один из приездов отменила встречу с подругой, только из-за того, что мне было мало времени, проведенного наедине с мужем. Хоть он был в это время в отпуске. Она обиделась. А мне по фиг. Честно. Это может понят только тот, кто в ссылке.

Такие же эмоции проживала неделю назад. Кума тоже в Германии. Мы в Кишиневе. Общение редкое, но никаких размолвок не было. Виделись последний раз в июне. Они приезжали в Кишинев. Первый звоночек был то, что не поздравила дочку (свою крестницу) с др в августе. И тут вижу в сторис, что она с сыном приехали в Кишинев, повидались с бабушками (они с Одессы приехали) и улетели на неделю в Египет. Мне ничего не написала о встрече.

Когда я уехала из Украины,я прекратила свое общение со всеми кумовьями и знакомыми осознанно. Просто поняла,что общение строилось лишь на моем чувстве такта. Сейчас не вижу в нем смысла. Новая жизнь-новое окружение.

У меня есть крестные сына (2 пары), я вообще ни от кого ничего не ожидаю. Со всеми часто не общаюсь, но когда общаемся вообще напряга нет и претензий нет к ним. Все себя , как крестные , по разному ведут, но я на этом не зацикливаюсь.

Также у меня есть крестник, тоже с мамой реже начали общаться, но минимальное общение на праздники, в основном дни рождения, поддерживаем, я интересуюсь крестником, но не так часто как было раньше

В мене кума жила в Німеччині вже 10 років, завжди спілкувалися, все було Ок, як почалася війна, людина показала себе як є, я в шоці була наскільки я не знала людину взагалі, ні каплі жалості до людей, ні до війни, її тільки дратувало, скільки українців понаїхали в Німеччину, і все в такому дусі. Зараз не спілкуємося…

Моя кума- соседка через дом. На др не поздравила, на нг тем более))) замечательно 🤪

Я не знаю конкретно вашей ситуации , но проблема в ваших ожиданиях . Вы сильно и наверняка знаете что у человека на душе ? И как понять вкус хорошей жизни ? Какой смысл вы вкладываете в это ? Вы сами даже пишете, что непонятно чем она занимается …

Это нормально,что пути расходятся 🤷 у меня из добрачной жизни вообще никого из друзей не осталось. Да и да последнее время осталось пару знакомых,с которыми общаюсь. У мужа друзья с детства,но они трепетно к этому относятся 🤷

У меня девочка одна набивалась в крестные старшей (я принципиально не крещу детей),фуфайку на себе рвала. В итоге,в последний раз ее видела, когда старшей было 1.5г примерно. Об младшей узнала от своей матери (та видела меня с пузом пару раз,и с коляской осенью)..можно было бы списать,что она выехала...но нет,она всё время живёт в городе🤷 не,я догадываюсь, почему она резко прекратила общение,но не понимаю,нафига было фуфайку на себе рвать 🤷

Я тоже уже второй раз приезжаю, подругам пишу, что приехала, но встречаться не хочу (не могу морально почему-то). Тяжело выйти из своей ракушки. В этот раз съездила только к одной куме, поздравила кресника, да и то из-за того, что в прошлый приезд у них не была.

Все время провела с мамой. Для меня это важнее в данный момент, так как ей безумно тяжело и одиноко в праздники. Папе недавно было полгода....

Я хрестила хлопця давно і дівчину пізніше і майже не виходить спілкуватися

Але ми чесно поговорили з їх мамами про це

Мама хресника попросила не писати "як ви?" Кожен раз перелякано, як я робила постійно моніторячи новини в ЗП. Так прямо і сказала що отакі питання бісять. І дякую їй за це, я за чесність. Спитала її а як тоді спілкуватися? Вона каже пиши просто про себе і малу і не лише коли і так всі думки про вибухи, тобто взагалі не тоді, а коли мене згадаєш. Мене, а не вибухи. І я пишу їй інколи якійсь лайтові свої новини, бо нащо їй мої депресивні думки виливати, якщо їй і так не легко. А вона стала писати про себе, про малого. Нещодавно всю ніч були на зв'язку коли їх татові після інсульту робили операцію якраз

А я її попросила не питати як там моя німецька 😂 бо реально хто не знає що спитати - питає це. ОУН розмова дорослих, готових до розуміння одне одного людей. Пощастило що нас не сильно переламало це все, можливо поки що😝

Друга кума не зізналася що треба малій подарувати, не дає адресу для того щоб я сама щось прислала малій, не дає номер картки. Замість того я кидала на картку побратимів її родичів, бо я відчувала що мені треба цей ресурс кудись витратити інакше я собі не пробачу

Крестная старшей дочери тоже уехала восвояси , даже смс на день рождение не пишет поздравить. Хотя я ей пишу , поздравляю , она морозится. Я забила хер, и договорилась с крестной младшей дочери, что она и старшей будет крестной мамой

На протяжении всей жизни с кем то дороги сходятся , с кем то расходятся . И без войны . Меняются интересы, жизненные взгляды , образ жизни .

Это жизнь

поэтому не вижу смысла в кумовьях и этих псевдокрестинах, люди даже особого смысла в это не вкладывают, крестят ради галочки

Ой, да и отпустите , пусть человек плывет по своему течению . Каждый человек с нами до определенного момента, этапа в жизни, остаются только родные рядом и то не всегда)

Судя по тенденции историй в Мамлайфе, если хочешь лишиться подруги - сделай ее своей кумой😄

Я тільки ввечері коментувала пост, де навпаки, хресна пише, що не має бажання бачитись з кумою, що їй некомфортно і тд.

Моя позиція - дитина ні в чому не винна, привітай дитину.

Але більшість її підтримали, якщо некомфортно, то навіщо силувати себе.

Ось так потім і виходить, пост на пост, двох незадоволених сторін

Якщо людина рідко пише, це не говорить про її «зраду», про зіпсування тощо.

Я зараз за кордоном і я днями не відповідаю, бо тут і роботи начебто менше (в Україні ще до офісу ходила), але з огляду на бюрократію тут, на інший догляд за дітьми, - моя комунікація дуже змінилася…

Дуже зрозуміло, що Ви почуваєтеся неприємно. Так колись я почувалася, коли моя подруга приїхала зі Штатів (!) і написала тільки коли їй залишалося пару днів в Україні. Але у нас довірливі стосунки. Вона одразу пояснила, що мала багато справ і запланованих важливих зустрічей, тому усіх друзів (я одна з найближчих) вона залишала на останні дні, ЯКЩО встигне.

Тільки подорослішав, я зрозуміла, а вірніше в повній мірі відчула, що це нічого не говорить ані про мене, ані про неї. Ми - дорослі люди. І якщо їй потрібно невідомо скільки часу, щоб зробити паспорт, або зустрітися зі мною - хай робить паспорт!

І вона може не читати повідомлення, щоб вони висіли як непрочитані. Я так роблю, щоб коли зʼявляється час, нікого не пропустити.

І додайте, що вона може не знати ЯК з Вами спілкуватися… її могли також налякати, що до нас, емігрантів, українці почали погано ставитися, зневажати (знаю, що й така думка побутує). Ще щось вона могла почути.

Якщо Вам важливо підтримувати стосунки з нею, бо вона для ВАС по духу близька людина, тоді дзвоніть, питайте як справи, спробуйте зʼясувати чи все гаразд. Спробуйте в цій ситуації побачити її, а не свою образу. Тоді можливо й для образи не буде місця.

Якщо ж Ви хочете підтримувати стосунки виключно для галочки, бо це ж хрещена! Тоді воно того не вартує. Роль хрещених - далеко не завжди полягає в тому, щоб бути поруч. А в першу чергу молитися. Бути провідником в духовних справах, моральності.

Маленький процент общается с кумовьями

В мене схожа ситуація зараз з парою кумів , тільки вони нікуди не їхали )

Змиріться , я також дуже була розчарована , але від того нічого не зміниться вже )

Бувають собі такі люди ,які розкриваються з часом , нажаль

Все мы меняемся 🤷‍♀️