Мама сына (1 год)

Беременность и борьба

Давно хотіла написати,нарешті дійшли нарешті руки так би мовити...

Історія моєї вагітності

Коли дізналася про вагітність одразу ж побігла на УЗД,бо чомусь дуже боялася позаматкової...на той момент ще навіть затримки не було,але якось інтуїтивно відчула і тест виявився позитивний...на УЗД звісно нічого не побачили,сказали здати ХГЛ...він виявився 350...далі періодично здавала і він ріс...в 4 тиж.знову роблю УЗД,щоб переконатися ,що там щось є...і дійно,був хороший плідний мішечок...радості не було меж...ХГЛ росте , все добре...

І ось термін 6 тиж,по самопочуттю все ок,я йду на УЗД,щоб вже побачити Серцебиття...лікар прикладає датчик...і нічого не бачить ...каже тут пусто...але як???? Два тижні тому було гарне плідне яйце,в мене ні виділень ні болей не було ..правда за цей період перехворіла ковідом,але в дуже легкій формі (тільки горло боліло)...лікарка взяла вагінальний датчик і спробувала пошукати ще ..і таки знайшла...ПЯ в якому майже не було навколоплодової рідини.... воно було сплюснуте на стільки, що через живіт (при моїй вазі 47) його не було видно....і мені сказали чекай....чекай поки само не вийде...я просто тоді змарніла.... пишу,і прямо комок до горла підходить...ввечері я йду в іншу клініку в надії,що там щось побачать інше ..не знаю,на що я тоді розраховувала,але мені хотілось зробити все по максимуму,щоб бути вже точно впевненою,що то початок кінця....ситуація та сама,тільки тут на УЗД було серцебиття.... пам'ятаю як мене тоді накрило ...

У мене було два гінекологи,та,яка тут в Україні,і інша за кордоном..в Україні призначили прогестерон,але сказали ні на що не сподіватися,а інша сказала приймати но-шпу,що типу так може бути,просто через тонус ПЯ дуже деформувалося,і повторити УЗД через 2 тиж....це були мабуть найважчі тижні в моєму житті... кожного ранку я вставала і мені здавалося що все...мене не нудить,груди не болять,мабуть ось ось підуть виділення....

Через 2 тиж.йду на УЗД ..чесно ні на що не розраховувала...але там...чоловічок....з вкликою головою,руками і ногами ... Радості і шоку тоді не було меж...

І ось цьому впертому хлоцю вже ОДИН рік ...це ж як він хотів жити..мій коханий синок ...

P.S : вагітність проходила дуже важко.. токсикоз до 20тиж,з 28 тиж.загроза -коротка шийка - пессарій, 3 рази стаціонар -постільний режим аж до 37 тиж,купа ліків,утрожестан,ніфедипін....але результат був того вартий!!!

беременность УЗИ роды

Привіт! Розкажіть як ви вибирали ім'я своїй дитині? Мені дуже цікава ця тема, так як мені ім'я підбиралося не простим способом і моїй доні. Як мене назвати мама з татом спорили дуже довго мама хотіла Софія або Зоряна, тато хотів Ганна(так звати його маму) або Тетяна(так звати жінку старшого брата мого тата), мама була в жахливих стосунках з ними обома і категорично не хотіла мене називати ні один з цих імен. Після довгої сварки з татом мама пішла вкладати мене спати і задрімала. Їй поиснилося, що хтось сказав :" щоб уникнути сварки, назви Марія". Так мене і назвали. Коли я була вагітна ходила думала і підбирала імена, але для хлопчика щось не могла придумати вирішила думати для дівчинки, а тоді по ходу і для хлопчика придумаю. І як не дивно мені теж приснилося ім'я своєї доні, хоча я не знала навіть хто в мене буде, я ходила і називала свою дитину Даринкою. Але до вагітності мені подобалися зовсім інші імена і я була впевнена, що в мене буде Настя або Віка😁

як заставити себе їсти творог?!... розумію ,що він потрібен і мені і манюньому,але їсти його не можу( хто як бореться із…

як заставити себе їсти творог?!... розумію ,що він потрібен і мені і манюньому,але їсти його не можу( хто як бореться із собою? може страви якісь готуєте? дякую

25.10.2017, моїй дитині рік і 4 місяці, все було добре, поки я не почула від мами -кров, ручка !!!

25.10.2017, моїй дитині рік і 4 місяці, все було добре, поки я не почула від мами -кров, ручка !!! я пережила ад! Так у деяких є проблеми по гірше, але в ті секунди мені здалось, я втрачу себе, свій розум!!! Дитина розбила вазу і порізала долоньку,ми до крану, а там -я упущу момент опису, але ппц...живого місця не було... ми в чому були в тому поїхали в лікарню , вона Дякувати Богу в пару хвилин від дому! При огляді хірурга я як кару почула-наркоз, операція, все мені більше нічого не треба було щоб впасти в істерику! Це вперше коли я не змогла стримати себе , щоб моя дитинка , моя кровинушка не відчувала мій страх !!! Певно гормони вагітності ... Так як він щось ів , ми мусили терпіти 3 години щоб нормально переніс наркоз, з горе попалам ми іх пережили... але коли прийшли робити заспокійливий укол, я почала знову хвилюватись , нас помістили в палату , добре що пусту ,бо чоловік лишився з нами! Ми навіть трішки погрались, потім прийшли колоти наркоз, і це ппц, я скажу вам ! Він ніби спить, вле і не спить, плаче -губки трусяться ! І його забрали....все як і тумані !!!! Боже , все було добре, за що це???? Привезли мого Тіму, хірург сказав що 4 шва, рана глубока, добре що не задіти сухожилля , а то була б біда.... Сказали що заживати буде важко...але зараз для мене важливіше як ми відійдемо від наркозу! Ніч обіцяє бути важкою...дівчата , милі, пошліть мені всі хто може трішки свого терпіння 😔дякую, що можу сюди написати .....

Стурбована жінка прийшла до гінеколога і сказала: "Лікарю, у мене серйозна проблема, я в розпачі, мені потрібна ваша…

Стурбована жінка прийшла до гінеколога і сказала: "Лікарю, у мене серйозна проблема, я в розпачі, мені потрібна ваша допомога! Моїй дитині ще немає року, а я знову вагітна. Я не хочу, щоб мої діти були майже одного віку." Тоді лікар запитав: "Добре, а що ви мені пропонуєте?" Вона сказала: "Я хочу, щоб ви перервали мою вагітність, я розраховую на вашу допомогу". Гінеколог трохи подумав і після недовгого мовчання сказав жінці: "Думаю, у мене для вас є рішення краще. І до того ж менш небезпечне для вас." Вона посміхнулася, вирішивши, що лікар згоден виконати її вимогу. Тоді він продовжив: "Я пропоную ось що - для того, щоб вам не піклуватися відразу про двох дітей, давайте вб'ємо ту дитину, яка у вас вже є. В такому випадку ви могли б трохи відпочити, поки не народиться друга. А якщо ми збираємося вбити одну дитину, то немає різниці, кого з них. Ви не поставите під ризик своє здоров'я, якщо вб'єте народжену дитину". Жінка з жахом вигукнула: "Ні, лікарю! Який жах! Вбити дитину - це ж злочин!" "Згоден, - відповів доктор. Але, на мою думку ви були ГОТОВІ йти на це, і я подумав, можливо це було б найкращим рішенням." Гінеколог посміхнувся, розуміючи, що досяг своєї мети. Він переконав молоду маму в тому, що немає різниці між вбивством народженої дитини і тієї, яка ще знаходиться в утробі матері. Злочин одне і те ж! Якщо ви згодні, будь ласка, поділіться з друзями. Разом ми зможемо допомогти порятунку дорогоцінних життів! Спаси Вас Господи !!!

Дитина...підліток...чи вже мама

Дитина...підліток...чи вже мама Мені було 16, коли я побачила на тесті для вагітності дві смужки. Було дуже страшно. Я не знала, що робити, куди бігти. Більше за все боялася реакції батьків. Думки про аборт були постійно, в лікарні без дозволу батьків мені відмовили, а на приватну коштів не було. Перечитувала купу статів по цій темі, і ставало все гірше. Ревіла. Але рішення було прийнято, я буду мамою. Ось тільки, як бути далі я не знала. Підтримку отримала від батька дитини, це нас дуже зблизило. Більше я нікому не могла сказати про свою вагітність. Почала шукати в соціальній мережі, тоді в контакті, таких же дівчат, які народили в юному віці. І переписуватися з ними. Мене цікавило все, а особливо, як про це повідомити батькам і вчителям в коледжі. Вони давали цінні поради і ділилися своїм досвідом. Але признаватися не хватало в мене духу, мовчала. Живіт почав рости, а я вдягати об‘ємні кофти, аби тільки ніхто нічого не запідозрив. Ще і токсикоз почався. Всі дівчата на перерві брали каву, а я воду. Почали задавати питання, я вправно на них відповідала, що просто не хочу. Я наївно вірила, що зможу приховувати свій стан вічно. Але одного дня повернулась додому, і мама стала зі мною розмовляти. Я зрозуміла, що вона все знає. І саме головне, вона мені тоді сказала, щоб я не нервувала, ми виростимо цю дитину і все буде добре. Це вже був 16й тиждень вагітності. Зараз моєму старшому сину 10 років, і я дійсно змогла стати для нього гарною мамою. Это моё домашнее задание по сторителлингу. Сейчас прохожу курс. История моя реальная. Напишите пожалуйста, как вам, было интересно читать?