Как избавиться от токсичного поведения в отношениях?

Мені моя психолог каже, що осознання це перший крок. Коли в моменті розумієш, що ти знов в такій ситуації і треба собі нагадувати, що ти хочеш це змінити. Що саме? Ну мабуть треба розбиратись. Бо в мене як раз зворотня ситуація, що я ніяковію від таких людей, котрі авторитетом давять

Я бы не советовала вешать на себя ярлык «абьюзер») причины бывают разные - и внутренняя тревожность, и стресс,или неуверенность в себе, не обязательно сразу абьюзер)

Вообще все эти статьи написаны общими фразами, чтобы люди примерили их на себя и находили что-то похожее в своем поведении или в ситуации.

Это я как психолог говорю :)

Я бы не советовала вешать на себя ярлык «абьюзер») причины бывают разные - и внутренняя тревожность, и стресс,или неуверенность в себе, не обязательно сразу абьюзер)

Вообще все эти статьи написаны общими фразами, чтобы люди примерили их на себя и находили что-то похожее в своем поведении или в ситуации.

Это я как психолог говорю :)

Почитайте які перспективи відносин з абьюзером, як змінюється людина, на яку впливає абьюзер .

Мій тато «поднєвольный», в 53 не має друзів, інтересів і власних кишенькових грошей, хоча працює все життя 5/2 без відпусток .

Він не знає , що любить їсти і що вдягнути на роботу. Тотальний контроль, я в 20 не витримала маму і перестала спілкуватись.

Ідеальних людей не має..

Задайте собі питання «що вам дає контроль і яку функцію виконує?». З чим Ви повʼязуєте контроль, з якими відчуттями?

Ви вже визнаєте це головою, значить і усвідомлено можете обрати іншу реакцію наступного разу. Трапилась знову ситуація - задайте питання «для чого я це роблю або що хочу цим сказати?»

Але я б шукала десь глибше підкріплення такої поведінки, якщо розумієте головою, але щось заважає реагувати інакше.

Якщо бажаєте - звертайтесь у приватні.

В мене також це колись було, але я не знаю, як я цього позбулась, це сталось після дуже токсичних відносин де був хлопець, потім декілька сеансів психолога, де виявилось, що я зовсім не така, як мене виховували, така, але не на всі 100 %, і що мені не важливо насправді контролювати і я не така і ревнива, і підкріпив це все мій чоловік, якось з ним попустило, спочатку інколи накривало і це доходило до істерик та скандалів, а потім я якось прийняла його який він є, прийняла себе і довіряю йому, і десь мені здавалось, що я повторюю сценарій своїх батьків, а саме мами і мені це ще з дитинства дуже не подобалась і що я так точно не хочу, а головне змінила фокус на себе, яка я, що хочу саме Я, чи класно мені зараз, і думок не вистачає когось контролювати. Короче якщо ви це розумієте і хочете змінити, спершу до психолога покопатися звідки це у вас, а потім змінити фокус контролю. ))

Мені моя психолог каже, що осознання це перший крок. Коли в моменті розумієш, що ти знов в такій ситуації і треба собі нагадувати, що ти хочеш це змінити. Що саме? Ну мабуть треба розбиратись. Бо в мене як раз зворотня ситуація, що я ніяковію від таких людей, котрі авторитетом давять

Так, краще з психологом, щоб докопатись до суті і причини.

Це дуже погана риса, але це чудово, що ви бачите проблему, це вже перший крок до подолання цього

Обов'язково попрацювати з психологом потрібно

Хорошо, что вы это осознаете 👌 посоветовать могу только обратиться к психологу, если вы понимаете, что вам это мешает. Но есть и другая сторона медали.. есть мужчины, которые именно таких женщин и ищут. Которые будут главными в семье и тп.