Підлітковий вік: нелюдима дочка 12 років, сидить в телефоні - що робити? Поради
Підлітковий вік чи реально проблема?
Моїй дочці 12 років. Останнім часом вона стала якась нелюдима: сидить вдома, з пожругами спілкужться онлайн, зустрічаються тільки в школі; зі мною ніеуди не хоче ходити тощо. Взагалі таке відчуття, що її нічого не цікавить, крім телефону. Я пропонувала записати її на секції, вона навідріз відмовилася. Я прям наполягала, але на неї це не діє... її причина - дуже втомлюється в школі, тому нікуди більше не хоче ходити...
Як ваші діти ведуть себе в такому віці? Мені варто перейматися? Що взагалі робити?
Телефон то зло. Але моя знімає усілякі відоси, шось там кумекає, розбирається, я не проти. В школі до 16-ї 4 дні з 5. Ходить на танці раз в тиждень і на малювання, читає книжки, іноді цікавлять рослини ( посадити шось), іноді шось намагається готувати, частіше якісь поробки цікавлять -листівки, наприклад . З друзями спілкується в школі, рідко з кимось гуляє , але ми в Німеччині, ще не завели постійних друзів)
Думаю що ви ще не знайшли те заняття яке б сподобалося їй. Їх дуже велике різноманіття, просто не потрібно зупинятися
І ще таке питання, місячні є? У нас перед тим, як почалися вони був піздєц в прямому сенсі, гормони били так, шо вона навіть просто уходила з дому і кудись йшла, потім її тітка якось привезла на авто, бо воно йшло і плакало шо десь загубилося (далеко від дому). Короче їй тільки 10, а я вже пережила пекло на землі )))
Моя мала теж постійно сиділа в телефоні один час, а потім якось обронила таку фразу, типу, що я з нею мало спілкуюся. Я задумалась, і дійсно це було так, бо я постійно хотіла щоб мене залишили в спокої (я одна виховую доньок). Покумекала-а дійсно, коли ж з нею спілкуватися як не зараз? Вона виросте, і що? Які у неї будуть спогади про мене? Мама постійно мовчала і просила дати їй спокій. Тепер працюю над собою, справи налагодились.
Може б вам обом кудись ходити? Чи хоббі знайти, яким вам двом можна було б займатись?
Багато тут таки? : У мене знайома в неї 1 місячний син . Вона встигає все. Коли не прийдеш , чистота хоч з підлоги їж , наготовлено 10 страв, вона вся як з показу мод .. по її словам , секс регулярний . Я завжди запитую її як ? Вона каже , що їй легко . Вона завжди повна сил. Як так? Я пам'ятаю себе , точніше не пам'ятаю , коли доці був 1 місяць . Вона така молодець 👍
Запис про подруг, можливо почую чужу думку і зроблю висновки. Ситуація, яка ніяк не відпускає. Постараюся коротко, але не обіцяю. Є у мене подруга, ми знайомі 10 років, раніше були дуже близькими. Коли я вийшла заміж, завагітніла і була на 7 місяці ми припинили спілкування. З народженням дитини вона не привітала. Ми не спілкувалися рік, але я вирішила зробити перший крок і дізнатися як у неї справи. Після того мені здавалося, що все нормально. Ми з Софією двічі приїжджали до моїх батьків в інше місто і у нас була можливість побачитися. Софію я брала з собою так як батьки на роботі. Про дитину я майже не говорила, тільки, коли подруга щось запитувала .Вона казала, що дітей поки не хоче, а тепер каже, що не хоче взагалі. Я поважаю її вибір і не намагаюся переконати. Але є одна проблеми, це те як вона ставиться до моєї дитини. Я не вимагаю щоб вона її любила, розважала чи щось таке. Але...хоча б не ігнорувати її присутність. Останній раз ми бачилися весною. Гуляли втрьох. Частину шляху Софія їхала в колясці, частину - йшла ніжками. Ми вже збиралися йти додому, я запила Соню чи поїде вона в колясці, але її увагу щось відволікло і вона не одразу відповіла. На що подруга сказала "Що ти хочеш почути вона ж дитина?" Мене це заділо і я сказала, що по можливості прислухаюся до бажань своєї дитини. Далі вона розказувала, що діти вилазять на голову і т.д. Інша ситуація була, коли ми були в Карпатах. Замість того щоб розпитати як нам відпочивається, питання було таким "а ви не думали її залишити в батьків?". Я сказала, що ні. Далі вона намагалася мене переконати, чи що 2 роки це вже не така мала дитина і ще писала безліч всяких "аргументів". На що я як попугай казала, що кожна мама сама вирішує і материнство на практиці не таке як в теорії. Дрібних таких ситуацій було безліч. Мене вони засмучують, хоча здавалося б не повинні. Я занадто гостро реагую? Поставити на цю тему табу? Взагалі не спілкуватися?
В мене просто вибухає голова від думок про те, що в моєї дитини немає режиму дня і що в цьому винна я. Що я не можу вкласти спати її без сіськи, колисання на руках або на Фітболі... Що вона не їздить в колясці і в ліжку спить тільки коли її туди ложу виключно міцно заснувшу... Пробувала сьогодні весь день вкладати в ліжко і колисати там, або гладити, підіймала щоб заспокоювати- ФАНАРЬ!!! Невже нема ще в нас таких спеціалістів, яких можна найняти щоб вони допомогли пройти ці всі "круги Ада"????ну не можу я справитись наодинці...
Моя донька від народження досить спокійна, безпроблемна дитина в плані поведінки. Була...ось їй стукнуло 7 років і це шок яка вона стала гостра на язик, капризна а інколи ахуєвша 😵 💫. Маніпуляції по будь якому поводу. То вона не буде їсти, то вона не буде робити і т.д. і головне так оборзєла що щодня мені висказує "зачем я її роділа" якщо я не можу зробити її щасливою 🤪. А я що? Я просто народила бажану дитину, любила і люблю, не била її, все намагаюсь пояснювати. Тепер вона сидить на голові міцно. А скільки я гідоти вже почула в свою адресу з вуст дитини. Я в шоці. Довиховувалась 🤪
Алеся·
Мама двоих (2 года, 10 лет)
Телефон то зло. Але моя знімає усілякі відоси, шось там кумекає, розбирається, я не проти. В школі до 16-ї 4 дні з 5. Ходить на танці раз в тиждень і на малювання, читає книжки, іноді цікавлять рослини ( посадити шось), іноді шось намагається готувати, частіше якісь поробки цікавлять -листівки, наприклад . З друзями спілкується в школі, рідко з кимось гуляє , але ми в Німеччині, ще не завели постійних друзів)
Думаю що ви ще не знайшли те заняття яке б сподобалося їй. Їх дуже велике різноманіття, просто не потрібно зупинятися
І ще таке питання, місячні є? У нас перед тим, як почалися вони був піздєц в прямому сенсі, гормони били так, шо вона навіть просто уходила з дому і кудись йшла, потім її тітка якось привезла на авто, бо воно йшло і плакало шо десь загубилося (далеко від дому). Короче їй тільки 10, а я вже пережила пекло на землі )))
Аня··
Мама дочки (11 лет)
як мені краще себе вести? Дати їй спокій чи все ж таки щось робити? Я не знаю..
Алеся··
Мама двоих (2 года, 10 лет)
ви багато спілкуєтеся з донькою?
Моя мала теж постійно сиділа в телефоні один час, а потім якось обронила таку фразу, типу, що я з нею мало спілкуюся. Я задумалась, і дійсно це було так, бо я постійно хотіла щоб мене залишили в спокої (я одна виховую доньок). Покумекала-а дійсно, коли ж з нею спілкуватися як не зараз? Вона виросте, і що? Які у неї будуть спогади про мене? Мама постійно мовчала і просила дати їй спокій. Тепер працюю над собою, справи налагодились.
Може б вам обом кудись ходити? Чи хоббі знайти, яким вам двом можна було б займатись?
Аня··
Мама дочки (12 лет)
у нас навпаки я постійно їй пропоную кудись сходити. Але останнім часом це закінчується сваркою, бо вона не хоче, я починаю злитися і тд.