Судьба малыша
#поспішайка
Яке це страшне слово"реанімація"... Перший день Матвійко пробув у кювезі вигрівався,періодично дихав киснем і кололи крапельницю майже добу і щоб розрідити кров і знизити гемоглобін. Цілу ніч я з медсестрою просиділа біля синочка, годували його з пляшечки або з шприца зцідженим молочком, а коли молока не було,то давали глюкозу і він спав. Такий маленький, беззахисний,так його шкода😢
Вранці 09.09 прийшла неонатолог і сказала,що їй не подобається як дихає малюк,він не активний і хоча показники аналізу крові вже були кращі вона всерівно викликає реанімобіль з Хмельницького,щоб малого забрали на дообстеження в обласну дитячу лікарню. Для мене це був шок! Я думала що серце просто розірветься від болю. Подзвонила до чоловіка,щоб він поїхав з малюком,бо мами до двох діб після пологів не впускають. Коли приїхав педіатр з Хмельницького нас попросили вийти з палати,вони оглянули Матвійка і встановили попередній діагноз "Лівобічна пневмонія легені", тобто одна легеня добре не розкрилася,або злиплася, можливо через передчасні пологи або ж була якась внутрішньоутробна інфекція. Малюка ввели в медичний сон, вставили якісь трубки в ротик( заінтубували) і повезли в Хмельницький,там знову зробили всі аналізи, дообстежили сказали,що стан стабільний. Чоловіка впустили на кілька хвилин до малого і попросили піти. На другий день Женя пішов до малого,то була вже інша зміна, медсестра дуже хороша,то пояснила що швидше за все це сталося через те,що дитинка родилася передчасно і в легенях ще не утворилася рідина сурфактант через це вони не розкриваються повністю, сатурація вже була краща з 85 піднялася до 96, синочок добре засвоює їжу, з'їдає вже 10мл,але почав підноситися білірубін,то ввімкнули ще лампу йому. Мене відпустили на третій день після пологів додому, вдома - "маленький антистрес " скучила за Тимофійком за тих два дні, здається що він так змінився,такий дорослий став.
На 4 день після пологів мене виписали і я поїхала до манюні,але як на зло почалася застуда,то в реанімацію звичайно я не ходила,поки трохи не одужала. Загалом за тиждень стан був стабільним, спочатку казали,що через кілька днів пробуватимуть відключати від апарату,щоб сам дихав,але зробили ренген - є "плями" від пневмонії, змінили антибіотик,бо попередній не діяв, з кожним днем зменшували подачу кисню,на сьогодні 6 день від народження ( 5 в реанімації) подача була 29,і сьогодні ввечері перевели його на канюлі, вкололи кофеїн, бо він не активний,але це тому що він поспішайка🙂,молюся Богу щоб нічка пройшла добре,бо дуже вже хочеться бути поруч з малюком,а не тільки приходити на 5хв
NiKa·
Мама дочки (7 лет), беременна (38 нед.)
7 років назад я пережила пекло, доця народилась ще меншою ніж ваш синок, всього 2150, 48 см, на 36 тижні, але з затримкою розвитку на 33 тиждень, місяць в кювезі, їла через зонд, потім виявили порок серця... Виходили, вигодували, вилікували. Все буде добре, це просто треба пережити. Тримайтесь 🙏🏻
Таня··
Мама двоих (младенец)
Дякую вам ,що поділилися. Бажаю легкої вагітності і легких пологів
Дарья·
Мама сына (5 лет)
Мой родился 1030 и 34 см,из реанимации выписали 950гр,так что нет ничего невозможного.Единственный совет:верить в малыша и никогда не плакать возле кювеза,они очень чувствительные)
Таня··
Мама двоих (младенец)
Я дуже стараюсь не плакати,але деколи не витримують,так його шкода.. . Такий маленький,а вже купа трубок і катеторів.
Вони дійсно все відчувають,бо коли ми приходимо,то малюк починає рухати ніжками і ручками, особливо як заговоримо
Дарья··
Мама сына (5 лет)
@tim.s_mom, строго-настрого запретите себе плакать,усилием воли буквально.Рассказывайте малышу как его ждут дома,какой он любимый и желанный.Я ещё песни пела