Що б ви обрали: мама, яка готує, але більше нічого не робить по дому, бо працює і, відповідно, не втручається в наш побут і не роздає порад, чи мама, яка більше всього допомагає по дому і з дитиною, але все коментує, повчає і тд? 🤔
Дівчата, хтось шкодував , що наважились на другу дитину? Мене вже задовбали ці внітрішні сумніви і качелі, від "мімімі хочу" , до "ніколи більше". Я не знаю, як для скбе вирішити це питання раз і назавжди:( з одного боку дуже хочеться велику родину, часто думаю, яка б ця нова людина могла б бути, з яким характером, як би з нами взяємодіяла і тд. А з іншого, це так важко і стільки страхів із цим пов'язано🙄
Почала збирати потихеньку речі в рд,в основному поки для малюка. І зрозуміла ,що вчасно.. Ледве перегладила вчора пелюшки і одежку.. Одишка,спина болить, як розвалюха😨 сьогодні почала розкладати по пакетах і знов те саме, я ж рухалась по мін.. Боже як же далі тільки 31 тиждень?!!😓
Дівчата, сьогодні з дитиною були в гастроентеролога з приводу закрепів. Почала їсти багато молочки і привіт(( Так от, вона дуже здивувалася, що ДО періоду закрепів дитина ходила в туалет регулярно раз у два-три дні і прекрасно себе почувала і ми вважали це НОРМОЮ, бо так нам сказав інший лікар рік тому. Так, я знаю, що пише гугл, але бувають різні ситуації. Нам лікар тоді рік тому при такій же ситуації сказала, що головне досягти регулярного стільця з якоюсь прийнятною періодичністю. Зараз термін до п'яти днів і більше знову ((( Мами, діти яких схильні до закрепів, ви намагаєтеся досягти щоденних походів в туалет чи як? Додам, що дитину ні зараз, ні раніше нічого не турбує.
В кого чоловік був присутній на родах? Як враження і чи змінилось якось його відношення? Я особисто вважаю що йому там не місце і хочу щоб мама була поруч, але з іншого боку і хочеться щоб він побачив що це не легко народити дитину... проситься бути присутнім ще з такою впевненістю🤔
NiKa·
Мама дочки (7 лет), беременна (34 нед.)
Вот читаю для некоторых война прямо благо! Толчок к новой прекрасной жизни. У одних жизнь в один момент рухнула, а у других заграницы, развитие, прекрасная новая жизнь началась. Прям не знаю как реагировать, покоробило, если честно... Я ни разу не выезжала, не развелась, ждем с любимым мужем второго ребенка, карьера моя рухнула безвозвратно
Mama··
Аналогично
Татьяна··
Мама дочки (8 лет)
Многие ждали шанса и всегда хотели уехать , вот они его получили . Коробит, но с другой стороны рыбка ищет где глубже, а человек где лучше. Значит им так лучше. А в Украине должны оставаться те, кто ее любит и не хочет уезжать
NiKa··
Мама дочки (7 лет), беременна (34 нед.)
точно
Александра 🦁··
Мама сына (3 года)
Мне кажется тут скорее про то, что многие люди поняли, что «завтра» просто может не наступить и по-этому начали реализовывать то, о чем долго думали, но боялись в это пойти.
Hanna··
Мама сына (6 лет)
Ви знаєте,я розумію ваш біль,ми всі в цьому болі живемо(
Я не можу говорити за всіх,але для себе зрозуміла що я відповідальна за своє життя і життя моєї дитини,і тільки я вирішую як жити,як реагувати,плсміхатися ви ні,і я не хочу щоб мій стиль життя когось ранив,але за чужі емоції я не відповідаю.
До прикладу,ми з ірпіня,і нажаль наш будинок вже знесли,бо він був не придатний до життя,зараз по факту ми відчуваємо що держава нас «розведе» а нічого не відбудують ,по факту ми типу як бомжі і грошей немає щоб купити щось своє,бо одне діло якби ми продали квартиру і мали гроші,інше коли квартира зникла і ніхто її не покриє нам вже,але я відчуваю що це час трансформації моєї осоьистої,сенс зараз мені грозитиме через це,якщо це нічого не вирішить,тому Да,я вирішила бути за кордоном,водити дитину на басейн,посміхатися зараз,подорожувати, розвиватися,піклуватися про свій психологічний стан, по суті кожна криза це можливість то прориву,і я намагаюся його робити,для себе особисто,і не соромлюся цього.
Я розумію шо є люди з Маріуполя наприклад,і типу якщо порівняти Ірпінь і Маріуполь,то там можливо і гірша ситуацію,і є такий момент,коли я починаю думати про тих людей мені стає сумно,і я ніби як починаю відчувати присоромлення за свою ,як ви кажете «прекрасну нову жизнь»,але я себе зупиняю,і кажу собі «у кожного своє життя,я не можу за всіх відповідати,я відповідальна лише за себе» ,таке життя,що ж зробиш ….
Olga··
дуже влучно сказано! Ми відповідальні за своє життя і патріотизм не вимірюється фактом того, що ти залишився в країні. Можна бути за кордоном і мати можливість допомагати значно більше, ніж це було б в Україні. Ми всі щось втратили, когось втратили, наше життя перевернулося з ніг на голову. Але це не означає, що треба лягти і вмерти, або жити і страждати. Я обираю будувати світле майбутнє для своєї сімʼї і дітей, чого на жаль в Україні зараз не можна гарантувати. І за кордоном всі блага не сипляться на голову, як багато хто думає, це важка праця і це набагато важче з чужою мовою, іншими правилами, законами, системами, в усьому невідомому і незрозумілому. 24.02 ми взяли тільки підгузки і харчування для меншого, через 5 хв закрили нашу тільки придбану квартиру і без нічого поїхали в нікуди мабуть назавжди. Але це наш вибір і вважаю його правильним.
Olga··
Так, на жаль, в багатьох життя рухнуло. Але це не означає, що тепер усі мають все втратити, жити, виживати і страждати.
NiKa··
Мама дочки (7 лет), беременна (34 нед.)
та ні) достатньо просто не хизуватися
Olga··
@milankanika2016, ну було питання про те, як змінилося життя - і всі на нього відповіли. Не думаю, що хтось тут намагався похизуватися.
Hanna··
Мама сына (6 лет)
як прикро,а де ви жили,в Києві ?
Olga··
так, ми жили в Києві. Діти вже й забули дім😔 дня них життя вже за кордоном.
Hanna··
Мама сына (6 лет)
мені дуже прикро,не уявляю як вам складно,купити свою квартиру і навіть не пожити в ній (
Наталья··
Мама двоих (2 года, 6 лет)
согласна с Вами. Многие начали жить здесь и сейчас. Жизнь одна и другой у нас не будет
Ann·
Мама сына-младенца
Переоценка ценностей, приоритетов. Муж хотел, чтобы я выехала, но не смогла. Для меня жизнь в разных странах это не семья. А через пару месяцев мне наконец-то удалось забеременеть❤️ не верю в такое, но все же считаю это моей маленькой наградой за правильный выбор.
Стала счастливей - понимаешь, что каждый день может стать последним и нужно находить радости во всем, наслаждаться каждой минутой вместе с семьёй и тд. Конечно я тоже и злюсь и тд, я человек🤣 но стала легче и быстрее переключаться, меньше всякого мусора и лишнего меня стало заботить (это и чужое мнение, и "хорошие" друзья с которыми жизнь развела и спасибо, и тд).
Надеемся на лучшее, несмотря на прилёты 🗿 но у меня слишком сильная связь с мужем, должно прям совсем пздц что произойти, чтоб я схватила ребенка и выехала