Смена профессии: удовлетворённость и трудности

Так, наша професія стала майже не затребувана, але вище написали, що все не так погано, якщо захотіти. Будемо хотіти. Що ж нам лишається?

Угу. А скільки зараз акаунтів в інстаграмі зʼявилося щодо укр.слів, їхнього походження, історії…

@pokerskoo і відео на ютуб))

А отак. Поки не почала шукати роботу, теж думала, що повним ходом.

Репетиторство - це не моє.

Інет-ЗМІ не мають своїх літ. редакторів, бо типу й копірайтери справляються (але я бачу ці огріхи) - це так мені зараз відповіли у холдингу, звідки я пішла у декрет. Тобто вийти мені нікуди тепер. Якось так

Ця грамотність нікому реально не потрібна, все спрямовано на айті-нахил, соцмережі, а мені там веслувати і веслувати, щоб розібратись. От і задумалась про кардинальну зміну діяльності

Російську знаю, працювала і з нею. Англійська в мене слабкувата для таких справ. Окрім дріб'язкових замовлень на фрілансі, нічого знайти не можу. Тотальна українізація, а грамотна нікому не треба 🤷 Усі якось самі справляються (я про інтернет). Як буде десь неточність чи навіть груба помилка, це ніяк не плине на роботу іг-сторінок і т. п. У видавництвах, де скрупульозність вітається, платять мізер.

@besedada, не хочется заниматься непрошеным психоанализом, но проблема вовсе не в вашей профессии. В двух комментариях вы нашли миллион причин почему «нет». Вероятно у вас есть какая-то вторичная выгода, почему вы не хотите этого делать.

Достаточно развернуть угол своего взгляда на ситуации и выписать себе варианты, что с этим делать можно, как окажется, что есть куда двигаться и с чем работать.

Приведу пример на себе. Я юрист по образованию. Имею статус адвоката. В марте прошлого года выехала заграницу. Была уверена, что с юридическим дипломом мне только на завод.

Мне было просто страшно выходить из зоны своего комфорта, выглядеть глупо и нелепо, снова начинать с низов, поэтому я убеждала себя, что юристом я здесь не буду.

Но стоило взять себя в руки, как мир открылся невероятным количеством возможностей. Более того большинство из которых не были и близко мне доступны в своем привычном довоенном образе жизни.