Мами як не зійти з розуму , старшому 3,8 років , молодшій 2 місяці . Чоловік багато працює .
Бувають дні що просто хочеться вийти в вікно ((((
Депресія
Розумію вас (
Основне ніяких порівнянь , байдуже як і в кого . Робіть все тільки так щоб вам було легше і комфортніше , не так як треба а так як легше . Запасіться заморозкою різною для швидкого приготування , позитивні фільми якісь на фоні хай ідуть , менше соц мереж де всі розказують які вони ідеальні , спілкування з позитивними людьми , вихід в магазин той же за продуктами без дітей …Тримайтеся ❤️
Обсудите с мужем варианты: няни, бабушки, отпуск мужа. Какую он готов помощь оказать.
Если хотите запугать - на моем муже работает вариант когда я преувеличиваю проблему: "я часто подумываю что будет если выпрыгнуть из окна" (на самом деле нет) или "я на 2 недели хочу лесь в больницу, давай купим смесь и начнем переводить ребенка на ИВ" (муж противник смесей и у нас оба ребенка на гв), или "а если я умру или куда-то пропаду, ты справишься сам с двумя детьми, или наймешь няню, позовешь бабушку?" Тогда он осознает уровень пи***ца в моей голове, у него резко включаются мозги и появляются идеи 😏😈
В моїх така ж різниця.
Спочатку був садок у старшого, а потім трапився ковід. Меншому було 5міс, і ми всі засіли дома(+перші дні ж і не гуляли зовсім, парки позакривали, на вулицю не виходили).
Так от, їжа - то завжди доставка, інколи щось сама. Прибирання вже як виходило🤷♀️ відносилась до всього простіше.
Можна спробувати няню на пару годин, щоб просто побути самій. Навіть 1-2год в день і Вам одразу буде легше.
І до психолога, зараз є навіть варіанти безкоштовних сесій.
А ще, коли меншому було рік, а старшому 4,5р то я вже почала знову займатись роботою. І все виходило.
І у вас вийде🤗
Такая же разница была у детей. Без помощи, муж на работе с утра до ночи + командировки. И знаете, хочу вас расстроить. Первый год был гораздо легче чем последующие( период с 1,5 до 2,6 это реальный пи…ц. Еще и старшая была без сада из за короны и войны. Просто держитесь! Это реально очень сложно.
Прекратить быть идеальной. Никуда посуда не денется и пол не помытый никто не увидит. Спать при любой возможности - это действительно самое лучшее лекарство. Выходить на улицу, особенно хорошо вот лето.
Нет тех кто справлялся сам с детьми. Все мы плакали и закрывались в ванной. Ели тоннами сладкое и литрами кофе…
Садик - это спасение. Когда старший пойдет, будет легче. Ну и когда меньшая войдет в режим,- тоже.
В мене така сама різниця в дітей майже (3.4 роки)
Було жуже важко на початку, бо доньці спати треба, а то на руках, старший як назло заьігав кричав і пригав біля малої. Короче те ще було…. Вам тільки сили і терпіння вивезти перші місяці. Без чоловік я б не вивезла то взагалі((
Не знаю, я ледве вигребла перший рік плюс війна почалась. Я би звернулась до психіатра. Після пологвв гормональний фон може лєгко депоесію спровокувати
Розгрузіть себе. Просіть допомогу. Відволікайтесь, змінюйте "картинку" - ходіть на прогулянку по іншим маршрутам.
Тримайтеся.
Можливо, це і є депресія післяродова - тоді без спеціаліста і без ліків дуже складно вибратися.
@mughta по-перше, мала ще зовсім мала)) ви ще не війшли в ритм. Ще втома накоплюється. З кожним днем може бути важче, особливо коли є недосип.
Але! Дуже допомагає емоційне розвантаження: нові місця для прогулянок, можливо є подружки ж таким віком у дітей - тобто спільні інтереси. Якщо немає, то заводьте - час на дитячих майданчиках лине швидше)))
Даріть собі настрій в деталях: кава, цікава книга в обідній сон малого, не займаєтеся справами хоча б пару разів на тиждень, а тільки дітьми і собою. Робіть вилазки на сніданок в кафе у вихідний день.
Основне ніяких порівнянь , байдуже як і в кого . Робіть все тільки так щоб вам було легше і комфортніше , не так як треба а так як легше . Запасіться заморозкою різною для швидкого приготування , позитивні фільми якісь на фоні хай ідуть , менше соц мереж де всі розказують які вони ідеальні , спілкування з позитивними людьми , вихід в магазин той же за продуктами без дітей …Тримайтеся ❤️