Натрапила в якійсь із соц мереж обговорення на тему «жінка народжує виключно собі, а не чоловіку» де були коментарі типу-«навіть акушерки казали в пологовому, що дівчата, ви народжуєте для себе»
Ну і звісно мамині царапинки повилазили із коментаря, що якщо жінка подасть на аліменти, то за копійку вбити готові.
І думаю, ну десь же знаходять таких мудаків, що потім береться статистика «народжуючих для себе»
Незнаю як ви, але я думаю, що дитина маю бути свідомим вибором обох партнерів. Це не нівелює, але зменшує вірогідність, що якась падлюка після народження дитини скаже, що він не має глядіти, бо то ж жінки для себе народжують і діти виключно бабська справа. Але ж окрім того, такі, навіть чоловіком складно назвати, тримаються позиції, що окрім дітей і дому, жінка ще має утримувати ту дитину, ледь не з пологового біжучи на роботу. А найбільш шкода тих дівчат, які і справді думають, що вони народили для себе, мають відповідати за дитину (і за дитину свекрухи) готувати, прибирати і ще й сидіти із закритим ротом, бо недостатньо добре щось робить.
Уфф, прорвало. Бісять
цей вислів стосується більш того, що треба намагатися реалізувати себе і вміти заробляти гроші) тому що не всі чоловіки чемні... і платять аліменти, забеспечують дитину і тд. А жінки багато хто залишаються в декреті і не можуть навіть піти, коли хочуть
Ну, тоді це ще заздалегідь «можеш не напрягатись, я зароблю і виховаю дитину, якщо ти вирішиш, що плювати ти хотів на роль батька».
Зараз окрім того, що жінка може працювати коли хоче, так ще й має працювати навіть, якщо не хоче, а точніше не може. Я вже не кажу, про одну дитину, а якщо їх більше? Знову таки, «простіше» зняти з чоловіка відповідальність, аніж вимагати виконання своїх обовʼязків.
@muslimom_00, аліменти мізерні зазвичай і як далі вимагати?
краще думати і вчитися заробляти гроші, ніж народжувати 2,3ю дитину ... а потім плакати.... з однією легше побудувати фундамент після розлучення ... або 2і - то мати впевненість, досвід , цілеспрям-ть що заробиш гроші якщо буде потрібно 🤷♀️
Хм...оце в мене вже другий рік відчуття,що я народила дитину саме для чоловіка,сніданок ,завезти до школи,забрати зі школи,гуртки.....все чоловік бо має змогу відлучитися з роботи ,бо я з 8-19 працюю також .
Просто жінки чомусь не хочу делегувати свої обов'язки і дорікають чоловікам що щось вони зроблять не так.
Мій наприклад забував малому труси вдягати колись 🤣🤭але то фігня ,зате допомагав .
Але в моїй сім'ї мама займалася переважно нами з братом,а тато з 5 ранку і допізна був на роботі і його допомоги окрім фінансів не було .
Повністю з Вами згодна!! Чоловіки, які зробили дитину і на тому вважають свої обов'язки перед нею закритими - це, звісно 🤢🤢🤢 Але також вражають жінки, які оцим розповсюдженням теорії про "народжуємо для себе" підтримують (можливо, самі того не розуміючи) таких недочоловіків.
На жаль це часто передається від матери до доньки і нормалізується. Ми так жили, наші матери так жили, значить і ви повинні так жити. Сподіваюсь це колись пройде😬
Полностью с Вами согласна, даже добавить нечего. А ещё очень полезно обсуждать, как будут распределяться обязанности после появления ребёнка перед тем, как его планировать. Чтобы потом по факту не узнать, что дети это женское дело, а я, мол, работаю
Звісно на 100 відсотків наперед не загадаєш, але я думаю, якщо чоловік відповідально хоча б обговорює цю тему, то це зменшує ризик того, що жінка народить для себе
Я думаю, це говорять тільки ті жінки, які не отримують допомогу від чоловіка. І вже не залишається нічого казати, як виправдовувати чоловіка перед собою в першу чергу і перед людьми.
Вище коментарі не читала, можливо продублюю, але так говорять вбільшості жертви, які страждають від домашнього насильства, яким чоловік нічого доброго не скаже і не зробить.
Нормальна, адекватна жінка, яка любить себе в першу чергу, ніколи так не скаже.
Діти - це обов’язки обох 50/50, і ніяк інакше.
На жаль багато дівчат нашого віку виховувались в «не можна, а що скажуть, ти ж дівчинка, ти повинна, ну то ж чоловік то що з нього взяти» і так далі. Тому так, багато дівчат закомплексованих, забитих, не цінуючих себе.
Я колись ще як працювала у рідному місті і до мене ходила сусідка на процедуру, їй тоді було близько 30ти років, сімʼя в неї не дуже, з батьками не спілкується. Так от, була вона заміжня, з чоловіком не мали дітей майже 10 років, потім завагітніла, народила хлопчика. Дізналась, що у чоловіка коханка і дитина віку її сина. До всього, вона дуже гарненька, не дурна, але просто не вважала, що може бути достойна більшого. На той момент, як я розуміла, чоловік заробляв дуже непогано, але вона щоразу стояла щ протягнутою рукою на продукти дитині. Постійно приходила і жалілась, що дзвонить до тієї коханки і в них розбірки. Постійно казала, що як малий підросте, то піде від чоловіка. Між тим, продовжувала жити з чоловіком, спати з ним, готувати, прати і отримувати підсрачників за те. Що погана. До всього, свекруха була на її боці.
Ось, не так давно, дізналась, що вони досі живуть разом, досі розбірки з коханкою і в них друга дитина. Іноді здається, що людям подобається бути в такій ситуації. Це щось психологічне
Це про інше. Багато жінок, на жаль, народжують, «для» чоловіків/для «родини»: щоб зберегти родину, щоб виправдати себе як дружину (типу, чоловіки говорять, от народиш мені - все налагодиться), щоб родичі відстали… а потім дивуються, що їх не стали любити більше після пологів.
Це про те, що насправді, жінка має йти й вагітність з усвідомленням, що у це в першу чергу ЇЇ дитина. Не чоловіка, не бабусі 1 і бабусі 2. А її. Тільки коли вона сама готова і хоче народити.
Тому в цьому контексті так, жінки народжують «для себе». Саме формулювання криве, але яке вже історично склалося.
Ну і якщо подивитися на результат вагітності/материнства, то саме мама міняється найбільше з появою дитини.
Ну і кожну фразу можна викрутити завгодно. Ваш хід думок я розумію, втім бачу й інше трактування цього вислову.
Так, поява дитини це зміни, великі, та якщо цього хоче не лише жінка, то зміни для усіх.
Якщо народити, аби закрити чиїсь потреби, то це клініка і в першу чергу буде страждати сама дитина, бо швидше за все мамі потім наболить, що вона одна пупа рве.
Я не кажу народжувати для чоловіка, бо він хоче, а ви ні. Не кажу, що треба угодити комусь бо «часікі тікають», чи ще якась фігня. Так, жінка має бути налаштованою на дитину, на пологи і ще купу всього, що приходить з народженням, та це не означає, що партнер ні до чого. Не означає, що маю все на собі тягнути, бо вона захотіла дитину, а чоловік мимо пробігав. Якщо робили двоє, то і відповідати мають двоє, а не жінка, бо в неї є опція-народити
@muslimom_00, те, що Ви пишете, починається ДО дитини. Наприклад, був час, у мене було три роботи. У чоловіка 1 і не дуже напряжна (ми разом працювали на ній). Тому усі хатні обовʼязки робив він (ну, мені якось не хотілося о 3-4 ночі після робіт готувати або мити посуд). В якийсь момент я запропонувала прибиральницю. На що чоловік, звісно, погодився. Мама чоловіка мені якось вирішила розказати, що я маю посуд мити в тому числі за чоловіком ))
Але так, бувають ситуації, коли жінка хоче дитину, а чоловік ні. Приятель мого чоловіка такий. Він не хотів і не хоче дітей. Завжди усім це казав. А у його партнерки в той час якась хвороба, яка майже унеможливлювала вагітність. Але завагітніла! І вирішила залишити дитину. Бо не знала, чи зможе в майбутньому мати дітей. Якось так. Ніхто не почав жити разом. Я ж усіх своїх партнерів попереджала, що якщо завагітнію, то дитину лишаю.
Поражает то, что подобных в реале встречаешь🤷 и там реально проблема с головой у таких людей. Совок очень комфортно себя чувствует в их головах
@muslimom_00 а потом: "А чего это меня сын/дочка на свадьбу не позвали?/ не сказали о рождении внука?/ Не хотят ухаживать за мной стариком?". Действительно 🤷
@vitakrug905 возможно. В любом случае такие люди мне противны максимально
А некоторые еще терпят домашнее насилие. Физическое, моральное, финансовое. Еще один отголосок совкового воспитания
@vitakrug905, а ще «ну може зміниться». Живуть роками, нічого не міняється, але як то кажуть-надія помирає останньою. Проте, вже коли діти виросли і ця жінка залишається з побутовим інвалідом наодинці часто приходить осяяння, що чарівних змін не сталося і життя пішло коту під хвіст.
Це про інше. Багато жінок, на жаль, народжують, «для» чоловіків/для «родини»: щоб зберегти родину, щоб виправдати себе як дружину (типу, чоловіки говорять, от народиш мені - все налагодиться), щоб родичі відстали… а потім дивуються, що їх не стали любити більше після пологів.
Це про те, що насправді, жінка має йти й вагітність з усвідомленням, що у це в першу чергу ЇЇ дитина. Не чоловіка, не бабусі 1 і бабусі 2. А її. Тільки коли вона сама готова і хоче народити.
Тому в цьому контексті так, жінки народжують «для себе». Саме формулювання криве, але яке вже історично склалося.
Ну і якщо подивитися на результат вагітності/материнства, то саме мама міняється найбільше з появою дитини.
Ну і кожну фразу можна викрутити завгодно. Ваш хід думок я розумію, втім бачу й інше трактування цього вислову.