Как снова почувствовать радость? Истории мам после декрета
Здається в мене емоційне виснаження.
Взагалі не знаю що хочу , чим себе потішити , підняти настрій . Мало посміхаюсь , не радію ніяким речам . Фізично підтримую себе , хожу на тренування , достатньо рухаюсь , а от емоцій нуль . Тільки нию
І роздратування .
Знаю що це тимчасово , що декрет один за іншим дає свій відбиток, але так хочеться відчути себе . Де в цьому всьому я . Що хочу. Що люблю . Зовсім все забулось . Знаю що багато хто був в цьому стані . Тому маю надію почитати ваші історії , коли ваші промінчики радості почали зʼявлятись , як собі допомагали і коли дійсно почали відчувати себе гармонійно . Поділіться своїми історіями . Це буде корисно почитати і мені і дівчатам які також в пошуках маленьких радощів серед сірих буднів 🫶
Мария·
Мама сына (4 года), беременна (21 нед.)
Вышла из декрета, когда сыну было 1 год и 1.5 месяца.
Почувствовала себя человеком...
Когда выходила, было очень жаль оставлять сына, но в итоге не жалею, что приняла тогда такое решение
Olga·
Шість років у декреті. Радує тільки час, проведений без дітей🙈
Аліна ··
Як я вас розумію😅
KF·
Мама двоих (1 год, 4 года)
Щоб знайти маленьку радість в буднях, не треба «шукати себе».
Це про різне.
І знаєте що, не всім підходять тренування в якості «радості». Це доволі енергетична штука, тому є люди, яким не варто йти туди. Або міняти на щось спортивне але те, що Вас підживлює
Аліна ··
Тренування потрібно, щоб фізична фОрма була краще , розтяжка , щоб знімало спазми . Бо тягаю дітей і маю через це наслідки . Пішла спеціально на танці , щоб і заряджало емоційно, бо я люблю танцюльки різні, і давало той ефект для тіла який шукала .
KF··
Мама двоих (1 год, 4 года)
може, Ви просто втомилися?
Аліна ··
можливо
Лия·
Мама двоих (4 года, 22 года)
Мне помогли таблетки с экстрактом зверобоч, успокоительные и травами и растительным аналогами гормонов дофомина и эндорфина. Реально помогли. Тоже не было радости, но не связано с декретом (тк дочь то у няни, то у мамы, и я работаю). И подруга нутрициолог посоветовала эти таблетки. И я отзывы читала на айхерб, тоже оч хорошие.
А у вас есть возможность регулярно встречаться с подругами без детей? И есть ли такие подруги, с которыми хорошо?
Для женщин этот пункт оч важен, и, чаще всего, именно тут они черпают ресурс.
Лия··
Мама двоих (4 года, 22 года)
@slavkyna так бывает тоже,к сожалению. Хорошо, что почувствовали это и ограничили общение. Желаю вам найти людей, с которыми будете наполнять я и радоваться 🙂 да, онлайн это не совсем то, что нужно чтобы перезагрузиться.
Аліна ··
спасибо 🫶
Аня··
Мама сына (4 года)
спасибо Вам🙏🏼
Екатерина ·
Мама двоих (1 год, 4 года)
Як я вас розумію! В мене те ж саме. Ниття і роздратування 😭 теж не знаю що хочу, що радує. Або на те, що знаю, немає фінансів і часу, бо все впирається в це((
Ще і фізично погано почуваюсь, енергії не вистачає навіть на повсякденні справи🥴 Діти без садочка, весь час на мені. Я задовбалась. І найгірше, що попереду покращень поки не світить і це пригнічує.
В теорії я розумію, що треба робити, але не так легко це втілити.
Мене б радували заняття з йоги, творчі майстер класи, час без дітей з чоловіком або подругами, трошки працювати і мати власні гроші, подорожі.
А також розумію, що необхідна самореалізація. З одного боку в материнстві я теж знаходжу самореалізацію, я так мріяла про дітей і не ходити на роботу 😁 але все змінюється і має бути баланс. Бо мама має бути щаслива і показувати приклад дітям. Мене дуже засмучує, що діти бачать втомлену, роздратовану, невдоволену маму 😭
Екатерина ··
Мама двоих (1 год, 4 года)
А ще розумію що потрібна психотерапія, або підтримка спеціаліста, який зі сторони подивиться, виявить пробіли і скерує куди треба.
Аліна ··
справа в тому що перед тим як йти до спціаліста мають бути закрити базові потреби , як мінімум нормальний сон . Тому що без цього в терапію йти не бачу сенсу . А зі сном у мене за раз не дуже . Дуже вас розумію. В мене все так само як і у вас
Екатерина ··
Мама двоих (1 год, 4 года)
Коли він той сон повернеться до нас?! Мені нещодавно стало цікаво, о котрій я прокинусь, якщо мене ніхто не будитиме) навіть не уявляю. Чи висипатимусь півдня, чт за звичкою підірве мене, бо треба кудись бігти.