
Ранок розпочався в відділі оперативної гінекології. Йшла на чистку, вийшла з таблетками місопростолу, вирішили спробувати так. Моя бубочка завмерла на терміні 5 тижнів, не було серцебиття. Подивилася сьогоднішні новини, в багатьох сімей ранок взагалі не розпочався😭. Обняла своїх діток і вчуся жити далі🥹
Дякую. Зараз слова підтримки просто безцінні❤️
Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.
Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...
Думки...
А чи змінили б ви щось у своїх діях в той ранок? Чи за 2-5 днів до та після????

Страшно мені писати цей пост, бо боюсь коментарів. Надіялась, не прийдеться питати "як розмовляють ваші дітки у нашому віці?". Але доводиться. Нашому педіатру, яка по своїй спеціалізації ще й невролог, не подобається як говорить дитина. Сказала, після трьох вже має бути фразове мовлення. Сильно вона не діагностувала саме цю проблему. Ми прийшли на прийом з соплями, я заїкнулася, що з мовленням у нас не дуже. Вона задала пару питань: як тебе звати, як маму звати, як звати котика, скільки тобі рок...

Карантинів у дитинстві не пригадую. Може тому що з тими методами лікування вижити не міг жоден вірус. Батьки наче знали, треба зробити так дитині непереливки, щоб вона, блін, рвалась в школу і говорила "Я здорова!", "Я здорова!". При перших симптомах нежиті мене відправляли у ванну парити ноги. Підливали кип'яток і підсипали суху гірчицю. Пригадую як я дивилась на свої червоні ноги рівно по рівень води в тазіку. Хм, схоже на шкарпетки. Отак торкаєшся кінчиками пальців ніг, а збоку дідо: "Всю ног...
Добрий ранок!
От цікаво, чи є ще люди які вважать що українською розмовляють тільки сільські мешканці?
От я киянка, батьки кияни, які теж в Києві народились) виховувалась я в російськомовній родині, але дуже патріотично налаштованій:)
Чоловік теж киянин і теж російськомовний)
Але українська якось починає легко та м’яко входити в наше життя. І ось і маю. Майже у всіх соціальних межах я розмовляю українською, на вулиці, з Євою, в кафе, між собою...
от цікаво дізнатись чи багато тут ще стереот...
Тримайтеся. Мої щирі співчуття