(На фото і відео майже повноцінний гравець на дитячому майданчику)
Чому у Німеччині я полюбиа дитячі майданчики?
Я довго думала над цим і хотіла зібрати повноцінну відповідь у своїй голові.
І тепер знаю: тут я відчуваю свободу на ньому.
Діти вільні та брудні. Щасливі та лазять де хочуть та як хочу. Батьки вільні, ти можешь без проблем зробити зауваження дитині, якщо вона зачіпає кордони твого малюка ( та це є частиною виховання та соціолізації). Батьки усюди грають з дітьми, поодинокі випадки, що батьки сидять на лавці.
Батьки знаходяться біля своїх дітей та допомагають їм вирішувати конфліктні ситуації.
Якщо твоя дитина не дає іграшки - це норма.
Тільки від наших я чула: «не лізь, впадеш», «не бігай так швидко - перечепишся» «ну що ти так кричиш, як скажений» «подивись на себе, який ти брудний» «з гонки треба їхати на попі, сядь нормально»
І вишенькою на торті лежить фраза: «фу. Подивись. На тебе дивиться дівчинка та сміється, що ти так плачеш».
Олівія сьогодні вперше поповзла та дивилася навкруги. Так цікаво спостерігати за нею. Вона просто у шоці від цих масштабів 🙈