Навязчивые мысли: как справиться?

Коли у нас з'являється нав'язлива думка, ми одразу ж переходимо в режим осуду.

«Стоп. Досить таке думати. Не можна».

Ми думаємо про себе: "Що зі мною не так? Я, мабуть, погана мама!"

Але реальність така, що 70-100% молодих батьків відчувають принаймні одну нав'язливу думку в найближчий післяпологовий період. Отже, або ми всі погані батьки, або наші думки не мають нічого спільного з нашою здатністю піклуватися про наших малюків.

Щоб впоратися з нав'язливими думками, важливо дати їм якомога менше влади. А коли ми починаємо себе засуджувати - ми даємо їм велику владу.

Залиште судження!

Нав'язливі думки - це просто думки. Вони не є показником хорошого чи поганого виховання. Це просто речі, які з'являються у нас в голові без попередження чи схвалення.

Своїми думками ти не притягнеш до дитини страшні ситуації, хвороби, та інше.

Забороняючи собі ці думки ти потрапляєш у замкнуте коло.

Нав’язлива думка - осуд - заборона - підвищення тривожності - нав’язлива думка - осуд - …

Саме зараз у моїх сторіс ти можеш розглянути один з прикладів потрапляння у це замкнуте коло.

Бувають у тебе нав’язливі думки? Які вони? Поділися в коментарях.

Нехай дівчата розуміють, що вони не одні … 🤍