Пост ниття з риторичним питання: як вижити в місті, яке страшенно не подобається?🥺 Перший рік тут якраз припала перша вагтність, все чуже, нікого із знайомих, срач повсюди, може ще гормони...я днями просто ревіла всю вагітність. Пройшло п'ять років. Думала звикну, адаптуюсь... і не можу, просто все бісить, не місто, а якась засрана діра, кожен вихід з дому =депресія😣і що з цим всим робити. Ще й час такий
Ну якщо ви про Васильків то нічого з цим не зробити, бо то таке місто. Мене воно теж пригнічувало завжди
ми були у Вінницькій області цієї весни, вимушено. Мене звісно вразило, що аналізи там приймають в звичайні пластикові стаканчики😁але потім я була ще дужче вражена, місцями для відпочинку, майданчиками, як все акуратно і доглянуто.
бачите, все відносно, десь щось гірше, десь щось краще....радує одне, що в будь якому місті країни у нас на паспорті тризуб, а не червоне гівно
О, я виросла в Василькові. Тому коли обирали з чоловіком квартиру десь біля Києва, то зразу сказала, що тільки не Васильків😂
Все пізнається в порівнянні.😢
Теж завжди здавалося,що все жахливо .Проблеми гірші ніж у всіх,поки не попали з малюком у реанімацію з кровотечею в мозку.Дитині 6 місяців.У нього інсульт,епілепсія і мальформація.Як жити з цим.Нам ніхто не може допомогти.
І розумію,що буває у багатьох ще гірше .
Тепер мрію ,щоб краще важко,сумно,скучно,але зі здоровою дитиною .
Ваш коментар як відро холодної води 😭 Дякую за нього. Хочеться написати вам тримайтеся, але розумію, що для вас це просто слова.... Обіймаю вас подумки 🥺
Просто взять и переехать в другой город,все в руках человека и судьба человека в его руках.зачем тратить свою жизнь на то что не нравится?взять принять решение и сразу действовать.
@kamboja "тротуар" б*ть, можна сказати що біля центральної дороги. Ну що за болото? Та його ж неможливо обійти. І так скрізь. Навіть гірше. Бо це ж навіть центральна дорога
до цього 10 років жила в Києві,відчувала себе людиною. Але чесно кажучи, сусіди дуже близько в квартирах) важко коли шумні чи неадекватні.
Как говорят эксперты по психосоматике то причины многих заболеваний людей из за того,что они ходят на нелюбимую работу,занимаются нелюбимым делом,терпят неприятных людей и живут там где им не нравится.
Чому ви там опинились? Немає змоги переїхати?
Я вас дуже розумію
Чи було у вас місто, яке подобалось?
Опинились чисто через фінансові можливості. Зараз би може і розглянула питання переїзду, якби не війна. Жили до цього 10 років в Києві, там подобалось. Зараз депресія викликана візитом в Обухів( там сподобався район) і калюжами у Василькові 😡
5 лет назад я переехала из Киева в свой родной маленький городок.
Я офигевала от того как люди сплетничают, придумывают. Я иду в банк, к врачу и тд, а незнакомые люди начинают меня расспрашивать о беременности, за кого замуж иду и не по залету ли случайно.
Я до сих пор когда выхожу на улицу, такое чувство, что я под прицелом. Я стала неуверенной в себе, словно какой-то скукоженной. Подруги со школы отпали. Я заметила, что я что-то им рассказываю, а потом слышу эту инфу перекрученную от чужих людей. У меня нет теперь подруг. Боюсь кому-то вообще что-то доверять и рассказывать.
Муж тут занял свою нишу, зарабатывает хорошо, и в киеве вдвоем мы вряд ли вдвоем столько будем зарабатывать. Поэтомупро переезд из-за этой стороны не думаем.
Вообщем с каждым годом я чувствую себя все хуже и хуже. Знаю, эта мнфа вам не поможет) это так..просто поныть и куда-то излить душу)
@kamboja, та да. Это просто капец с этими сплетнями. Я этих людей вообще не знаю, зато они обсуждают что я по залету замуж вышла.
Я сейчас когда в Киев приезжаю, словно крылья раскрываться. Все куда-то спешат, заняты своими делами, а тем более никто не обращает во что ты одет и тд.
Понятно, что в любом маленьком городе/селе это все норма. Но я к этому так и не привыкла. Еще боюсь, что сама стану такой же. Привычка обсуждать знакомых отбита напрочь во мне)
а тут ещё и книг нет! В 4 домах была - ни одной полки вообще для книг. Нашла в дальнем углу чердака небольшой ящичек с книжками . 😄
Есть много уютных небольших городков под Киевом,более ухоженных,более уютных.Просто надо посмотреть и поискать.
Я вас очень понимаю, в свое время прожила в городе который терпеть не могла 6 лет! Тоже вынужденно, были свои обстоятельства, и сейчас когда 3 года как уехали оттуда аж дышать легче.
Не нравится-меняй, не меняешь-не ной! Не перекладывайте ответственность за свою жизнь на местоположение.
Куди б людина не їхала, вона завжди з собою бере СЕБЕ, то ж спочатку потрібно розібратись з собою, від СЕБЕ не з‘їдеш, можливо потрібна допомога психолога, а депресія - це серйозно, потрібно до психіатра.
Теж завжди хотілось кудись поїхати жити, поки не зрозуміла, що проблема не в місці проживання…
Единственное может быть такое, что с точки зрения энергии вам не подходит город/страна. Но опять же, берите ответственность в свои руки и меняйте.
От як таке може бути? А саме головне чому? Не було ніяких признаків того що щось не так. Пішли на перший скрінінг сьогодні, сказали що немає сердцебиття💔 Досі не можу в це повірити😭 Дівчата хто це пережив. Як ви через це пройшли? Чи змогли наважитись ще на вагітність? І взагалі чи може ще бути вагітність після цього?
Дорогі матусі! Новий рік наближається і нічого не зможе його зупинити. Ми хочемо офіційно організувати велику акцію Секретний Санта на весь Мамлайф з десятками тисяч учасників. Для тих, хто не знає, акція Секретний Санта заключається в наступному. Всі учасники публікують приватно, в певну форму свою поштову адресу. Далі, в призначений день адреси перемішуються та роздаються у випадковому порядку. Кожен учасник отримує чийсь нікнейм та його адресу. Задача кожного учасника (кожного Секретного Санти) — не видаючи себе, вивчити профіль того, кому він буде дарувати, і подготувати цікавий новорічний подарунок для цього користувача та його дитини, написати теплі вітання. І в зазначений період відправити цей подарунок поштою. Після чого, в ідеалі, всі учасники повинні отримати подарунки-сюрпризи від своїх секретних Сант в перед- чи післяноворічний тиждень (в залежності від графіку работи пошти). Ми протягом тижня напишемо правила участі, в яких встановимо період подачі заявок та відправки подарунків. З очевидних правил — учасники повинні мати аккаунт, в якому є записи опубліковані пініше 13 листопада (щоб відсікти реєстрацію нових аккаунтів лише для акції та збору подарунків). Напевно, всім учасникам з закритими профілями, треба буде зробити публічними декілька дописів про себе, щоб про них можно було щось дізнатись тим, хто готує подарунок. З тих правил, які треба обговорити: 1. Користувачі перемішуються лише в рамках своїх країн, щоб не оплачувати міжнародні відправлення. Вірно? 2. Чи треба при міксуванні враховувати дружбу та підписки, щоб по можливості отримати подарунок від того, хто підписаний на тебя, чи, навпаки, не треба — тоді подарунок може прийти від зовсім незнайомої людини, з іншого куточку країни, і це буде ще цікавіше — ще більше всі перезнайомляться. 3. Чи треба при подачі заявки вказувати діапазон приблизної вартості подарунка, який учасник може собі дозволити — щоб намагатися зробити так, щоб отримати подарунок приблизно рівноцінний тому, який відправила сама? Чи не варто так сильно з цим заморочуватись— важлива увага, сюрприз та теплі слова? 4. Якщо є побажання від досвідчених Сант — пишіть та обговорюйте в коментарях. Ми зробимо спеціального бота в особистих повідомленнях, який надішле учасникам адресу на яку треба зробити відправку, якому потім треба буде підтвердити відправку посилки та який сповістить, що й ваш Санта вже надіслав подарунок.
Вот що за нах ⁉⁉⁉ Знаєте як пес лежить і важко дихає від жари? Не хехезехехе ( хекає часто), а хе .хе.хе , вот мала щас так дихає. Це так страшно слухати. Перед сном в 9 дала нурофена 3 млл і вібуркол. Темпа всеодно 38.4 . Вона погано спить крутиться ото хекає важко. Як доживу до ранку 2гу сутку без сна не знаю. І чим допомогти дитині ще?( Може уксус з водою розвести і протерти ваткою, як нас в добрі старі врємєна. Є ще свічки ефералган.
В кого були проблеми з травленням в першому триместрі і як боролися з проблемою? Вже і на дієту сіла і щось не дуже помагає(
Дівчата, привіт! Як справи у вас? Я думаю все ж ми поїдемо з донькою з України. Буду дуже вдячна , якщо поділитися враженням від країни в якій ви перебуваєте, збираю інформацію. Була впевнена, що зупиню свій вибір на Іспанії , подобається їх школи ( з 4 років) по відгукам також, клімат . Але пишуть, що соціальне житло вже там дуже довго чекати , а знімати важко знайти, бо українцям не хотять здавати навіть якщо платити наперед на півроку-рік. Може відіграє роль, що я одна з дитиною і це може стати причиною. Ще по відгукам Німеччину хвалять, але теж як пощастить, можуть поселити в холодному заводі, що може коштувати здоров’я. Буду дуже сильно вдячна за будь яку інформацію💛 В будь якому випадку зі святом Покрови і хай ваші дітки завжди ростуть в мирі 🕊
Ольга·
Мама троих детей
Просто взять и переехать в другой город,все в руках человека и судьба человека в его руках.зачем тратить свою жизнь на то что не нравится?взять принять решение и сразу действовать.
MK··
Мама двоих (младенец)
Я в принципі дуже важко переношу зміни, будь які. Мабуть ще й страшно, щоб не вляпатись в шось ще гірше. Але здається, що гірше і нікуди😁🙈
Татьяна··
Мама дочки (7 лет)
это Васильков вы так не любите? Была там в гостях пару раз)
MK··
Мама двоих (младенец)
"тротуар" б*ть, можна сказати що біля центральної дороги. Ну що за болото? Та його ж неможливо обійти. І так скрізь. Навіть гірше. Бо це ж навіть центральна дорога
Татьяна··
Мама дочки (7 лет)
а где вы жили до этого?
MK··
Мама двоих (младенец)
до цього 10 років жила в Києві,відчувала себе людиною. Але чесно кажучи, сусіди дуже близько в квартирах) важко коли шумні чи неадекватні.
Тетяна 🇺🇦🇨🇿·
Мама дочки (4 года)
Не нравится-меняй, не меняешь-не ной! Не перекладывайте ответственность за свою жизнь на местоположение.