До попереднього посту

****************

ЧОМУ??? нікому не спало на думку написати, що мій чоловік за роботою не встигає робити хатні справи і через ту свою кар' єру (яка існує щоб потішити його его) не робить із дитиною орігамі і розвиваючі ігри по 7 годин в день? Але до жінки така претензія - щось цілком очевидне і нормальне!

АЛЬО, дівчата, рабство відмінили! Той факт, що ви народились жінкою, не означає, що ваш священий-богом-даний обо'язок прибирати дім, варити борщі і прасувати сорочки чоловікам. Тобто, це супер, якщо вам по кайфу все вищезгадане. Нема питань. Але існують також інші варіанти. Безліч варіантів. Де є утриманки, де є кар'єристки і чоловіки в декреті, де в людини є цінність, яка не вимірюється ні зарплатою, ні пирогами, ні сек'сом.

І так, для тих хто все розуміє буквально, я заробляю трохи більше ніж 3 копійки. Моя ставка за годину дещо менша, ніж в чоловіка. Що логічно, адже в мене менше досвіду(як мінімум, з нього випали 3 роки мого декрету). Але я заробляю ЗНАЧНО менше, бо я працюю ЗНАЧНО менше на оплачуваній роботі, а БІЛЬШЕ на неоплачуваній(тій, яку не визнають навіть самі жінки, бо ж хатні справи і діти, то такоє, лежи на дивані, воно само звариться, прибереться і виховається). Тобто я свідомо жертвую своєю кар'єрою заради кар' єри чоловіка і нашої спільної дитини. І НІ. питання було НЕ В ТОМУ, що я хочу щоб мене пожаліли (хоча де іще я б могла на це сподіватись, якщо не на сайті, який був створений для підтримки одна одної) і ні, не в тому, чи хочу я зробити навпаки: їб@шити по 60 годин на тиждень(ні), чи завести няню і 2 кухарок(так) а в эмоційних віднлсинах із чоловіком. В тому, що я мені прикро, коли мій вклад знецінюють.

Короче, з тим запалом з яким жінки цькують одна одну, вони б мусили відстоювати свої кордони перед чоловіками. Щоб кожен другий пост не був про мудаків, які не платять аліменти, нічого не роблять по дому і шантажують дружин грошима.