Самозасинання дитини: критика спеціалістки та різні підходи

Самозасинання по методиці Фербера🙀
Родичка мого чоловіка за освітою психолог. Саме цікаве, що своїх дітей вона поки що не має, але наполегливо розказувати як треба виховувати дітей, її улюблене діло на всіх сімейних посиденьках. І от одного разу зайшла розмова про сон дітей 😴 я свою дочку прикачувала перед сном, зараз відходимо від качання, приставили її ліжечко до нашого, опустивши бортик і коли час спати, я її кладу біля себе, вона засинає і я передвигаю її у ліжечко, а сама сплю поруч. І так ми спимо шикарно всю ніч 👍 то мене ця спеціалістка почала критикувати, що дитина ЗОБОВ‘ЯЗАНА засинати сама в своєму ліжку, а я цими діями тільки роблю їй гірше, що вона виросте розбалуваною маніпуляторшою, яка нам життя не дасть🤦‍♀️ і що дитину не треба заспокоювати і брати на руки коли вона плаче, що це вона так хоче уваги, покричить і перестане!!! Що треба перевчати на засинання самій і т.д. І мої слова про те що нам так комфортно і абсолютно влаштовує, що дитина спить поруч, тим паче безпечно в своєму ліжку для неї не аргумент. Я звісно все одно буду робити як вважаю за потрібне, але просто бісять ці настирні поради, особливо коли їх не просять 🙈
Цікаво чи є прихильники того що дитині треба «дати виплакатися», чи може комусь подібний метод допоміг? Як ваші дітки сплять, особливо ті що вже доросліші, чи тяжко потім відучити від рук або засинання поруч? Невже спільний сон і качання або носіння на руках може так негативно впливати на поведінку дитини в майбутньому? Всім дякую за увагу😉🌺