Кризис в отношениях: как справиться с проблемами в семье?
Пиз*ець підкрався не помітно. Стан тривожності зашкалює, валерьянка, гліцесед та інші такого типу заспокійливі не допомагають. Мене все дратує. У мене збився цикл критичних днів (по моїй вині - таблетки екстренної контрацепції).
В голові купа думок, не вирішених проблем і не прийнятих рішень. Ось до чого приводить вся ця фігня «порятунок родини». Нафіг таких мужиків. Рятувати потрібно себе, а не прогинатися під когось. Який би він класний не був, але я в себе одна і маю одне життя, іншого мені ніхто не дасть. Я ходила до психологів - гроші на вітер. Вони нічим не допомагають. Потрібно приймати рішення самостійно. І тут 2 варіанти: 1-Жити з цим гівном в душі, розуміти, що ноги об тебе витруть іще не раз 2-Нафіг послати.
Скільки пройшло часу. Дофіга.
Яке я прийняла рішення - жити і терпіти. Пливу за течією і граюся в родину. А тепер фіналочка - мені на душі так гидко, мерзотно. Я берегла вірність, я не закохувалися в іншого, я не шукала порад і прихистку у іншого чоловіка. А мені так був потрібен чоловік, який вирішить проблеми, а не створить нові. Чоловік, який вислухає і підтримає. Кожного дня щось погане чекаю від нього, інтуїтивно відчуваю щось має трапитися. Сварки із нічого. Він грубіший і різкий став зі мною. І Вишеньки на торті - він хоче сексу, а я не хочу з ним сексу, мені не приємно коли він мене торкається. Я уникаю його.
Попереду вихідні, а я хочу втекти з дому. Я не можу з ним в одні кімнаті знаходитися - в повітрі таке дивне напруження. Не приємне напруження.
Anna·
Мама дочки (1 год)
Жизнь одна зачем вам это?
Я наконец-то ушла от таких отношений были 10 лет вместе
Марина··
Мене більше бісить моя мама, вона говорить який він хорошому, кращого шукати не знайдеш, або навіщо я заміж виходила. З крайності у крайність. Мене дійсно все дістало
Анна·
Вы сами ответили на свой вопрос. То что крутиться у Вас в голове и есть правильное решение!!!! Обнимаю Вас ❤️
Candy Mam·
Рішення одне і ви його знаєте. Зараз війна і кращої можливості поїхати в безпечне місце не придумати. Чому не їдете?
Марина··
Чому?
Знаю, якщо поїду або незахочу повертатися або ми розійдемось з чоловіком, він піде до тієї шльондри
Candy Mam··
чому Ви досі з ним, тим паче вам погано поруч з ним
Лия·
Мама двоих (3 года, 22 года)
Простите, что выйдет грубо. Но, если вы приняли решение жить и терпеть, то все, вот все, что вы пишете - это нормальный и закономерный результат такого решения.
А дальше будет не лучше, потому что невроз не щадит никого. И да, психологи не разрулят эту ситуацию за вас.
Марина··
Так я прийняла таке рішення і бачу, що нічого хорошого не має в цьому.
Я стомилася, я настільки стомилася. Коли дитині був рік чи менше я бачила по чоловікові, що з ним щось не так і мене це дуже сильно дратувало. Я сварилася з ним і говорила йому, що якщо він награвся в родину то нам потрібно розвестися.
Коли він зібрався йти з родини - я його не відпустила. А зараз бачу, що варто було відпустити.
І тепер розумію, що я багато чого знаю і несу цей тягар на собі.
Я просто хочу бути жінкою яку люблять і підтримують, про яку дбають і захищають.
Я собі таким чином роблю гірше.
Але не маю сміливості зупинити все.
Так я бачу, що граю роль жертви. Іншої ролі нажаль не знаю
Valerie_98··
Мама сына (5 лет)
окрім вас ніхто ваші проблеми вирішувати не буде,принц на білому коні також .Поки дупку свою не підимите і не почнете вирішувати свої питання /проблеми сами,приймати рішення і тд.
Так далі і будуть :психологі погані,мама не така в тд
ПС не в якому разі не ображаю вас
Лия··
Мама двоих (3 года, 22 года)
у вас впереди долгая жизнь. Вы все ещё сможете. Если дело в смелости, то она обычно приходит, когда ярость и злость доходят до какого-то уровня.
Главное, чтобы состояние жертвы не было вашим постоянным состоянием.
Mom·
Мама дочки (4 года)
Оо, у меня похожая ситуация (( очень похожая, я вас хорошо понимаю. Когда дочке было 2 года, муж сказал, что разлюбил меня и разочаровался во мне, хотя мне казалось, что у нас хорошие отношения. И тут такое. Такое было почти 2 месяца, но потом он сказал, что передумал и стали жить дальше. Вроде немного наладилось, но с началом войны опять такое. Мы не целуемся, не обнимаемся, не смотрим вместе фильмы. Мне даже обедать с ним напряжно, я уже молчу про секс. Избегаю секса как могу, по целому месяцу может не быть. Я думаю, что это всё. Но так грустно. В голове мысли, почему именно у меня так, если разведусь, ребенок будет переживать, я буду переживать, но и так дальше не особо хочется.
Марина··
🤗 я вас очень понимаю. Я пыталась наладить отношения ради ребёнка, что бы не было травмы и вины, что родители разошлись. Я стараюсь из последних сил сделать то, что от меня зависит
Марина❤️·
Берите ребенка и езжайте за границу.., я бы на вашем месте так поступила. Отдохнёте месяц второй подумаете … мысли в порядок приведёте
Виола··
Поддерживаю! Автору необязательно сразу уезжать навсегда. Если есть возможность, то езжайте и подумайте. А не захотите возвращаться, то и чудесно, значит отпустили ситуацию и начали жить дальше.
Ксения·
Мама сына (3 года)
А зачем Вы с ним живете, если все так плохо?
Александра·
Мама сына (3 года)
Рано чи пізно ви від нього підете. Питання часу, коли ви нарешті виберете СЕБЕ.
Ольга ·
Мама сына (4 года), беременна (38 нед.)
Если Вы написали такой пост - выбор очевиден. Как минимум рискнуть разъехаться или оборвать на время общения на подумать. Все не из пальца высосано - это понятно. Без действий Вы только убиваете себя и свою нервную систему.
Оля·
Мама дочки (3 года)
Краще уже йти від нього. Вам є куди піти? Чия квартира де живете? Як дитина до папи відноситься?