Нарешті закінчила, і тепер готові обидва постери для двох синів. Так солодко тримати ці фото у рамках постійно перед очима, місцями підловлюю себе, що погано пам’ятаю, яким саме був перший рік старшого.. так ніби він завжди був уже дорослим і розважливим(
друкуйте фото, це найкращі спогади