В мене не так категорично)
Я наприклад з багатьма спілкувалась ще з 14 року в бік України поїхав, зараз перед ними вибачилась доречі, вони дійсно хлибнули від нас "з Донецьку не здаємо"(
Так от друзі кажуть, що залишились в основній масі ті хто не хочуть розвиватись, хто хотів дві пенсії уравати, хто гарне місце пригрів здаючи проукраїнської налаштованих, ті хто дійсно не могли залишити батьків лежачих і то не надовго, потім все одно забирали, також неблагополучні люди.І зовсім маленький відсоток любителів "російського миру", але згодом пропаганда зробила своє.Але всі ці люди їздили за пенсіями, бо країна їм винна, їздили закордон по Українському паспорту, їздили одягати дітей і родину в Хмельницький і Барабашово, і Карпатами також не гидували.
Як ми бачимо по прикладу Маріуполя, першим не завезли генератори для електроенергії, а говорящий телевізор на колесах.