Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти( Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить. Я не знаю як з цим впроратись 😭 До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина
Я дуже люблю свого сина , але як мене напрягає що він весь час чимось незадоволений і одразу плаче якщо щось не так . Я думала криза трьох позаду , походу знов в нас криза трьох, тільки в чотири 😂 День тільки почався, а я вже втомилась 😅
Скільки в ваших діток за весь день у нашому віці виходить гуляння ? У нас коли три сни 10:30 , а коли два сни то 9 годин , і цому їх мало , він тоді спить в ночі жахливо , прокидається і гуляє в ночі(( вже не знаю що робити Стараюсь робити ще три сни Але інколи не виходить, бо не можу вкласти( Нам сьгодні рівно 9
Мої нерви уже на грані.. а це всього тиждень материнства. Малюк цілими днями їсть і смокче груди, але чи там мало молока, чи що. Не наїдається і плаче, майже не спить... догодовуєм сумішшю ще з пологового. Груди горять і болять від постійного смоктання. Важимо його до і після їжі але рідко тому що він так кричить що просто забуваєм це зробити і одразу починаєм кормити. А ще одну грудь він бере неправильно, під соском вже синяк😢 не можу йому нормально вкласти грудь. Хтось може допомогти порадою? Я зараз неадекватна, плачу цілими днями 🤷🏻 ♀
Мария Блошенко·Мама дочки (7 лет), беременна (12 нед.)
Я носила у слінгу, дуже швидко засинала доня, і можна було перекласти у ліжко)
Або можна з донею робити справи домашні, бо легко спині і руки вільні❤️
·1 отметок «Нравится»1·Ответить