@pokerskoo, @olga.ph1402, як вона почала сама вибирати , що хоче одягати то з того часу завжди даю їй вибір. Бо інакше все бе фу

В гас зараз таке. Даю на вибір декілька речей- так підманюю її увагу

Прочитала в одного психолога термін - «противление». Тобто будь що, в будь чому, але треба висловити свою точку зору, відокремитися від мами. Уявіть, що якщо дитина завжди буде з Вами погоджуватися, то ким вона виросте?
Шукайте способи домовитися, обхитрити, давати вибір (часто не хочу вдягатися насправді означає «не хочу вдягати саме ось цю кофтинку» - тому давайте вибір без вибору: ти вдягнеш цю кофту чи цю?)

Я одеваю через крики. Только выходит на улицу и сразу улыбка на лице

Вікова криза, потерпіти і пережити 🙈

Не одевать /не идти) если нужно куда-то выйти вам, а ребенок не хочет, то скажите, что вы тогда быстренько сбегаете, а ты дома посиди.
Вообще если дочка хочет идти в платье зимой, окей. Через минуту замерзает и тогда уже знает, что в платье в холодную погоду не получится пойти ☺️

У меня сейчас уже так 😅🤦🏼‍♀️ С малым такого не было, а эта что-то хочет одевать, что-то категорически нет. Если по погоде идет в том чем хочет (куртку, обувь, шапку, штаны сама выбирает если то что я предлагаю не нравится), а вот если как вчера (в носках моих хотела идти🤦🏼‍♀️), у нее истерика, мы со старшим уже одеты, то нервы сдавали , но не бью, конечно. Подождали чуть пока она в них находилась и переключили внимание, быстро переодели и вышли , стараюсь так

У нас теж такий період. Як вище писали, вмовляння, підкуп, шантаж)

Домовляємось, що спочатку робимо те, що я прошу, а потім, те що хоче син.

Інколи працює.

Коли треба було до логопеда їздити щодня, то брала на руки і примусово на вулицю виносила, а там уже простіше відволікти.

@reylin0202, @julia_sz, та вже дозволяю щоб виходила як хоче одягнена, вчора в сандалях, позавчора в літній сукні бо там Ельза, то без шапки…але всерівно туго…

Бити ні в якому разі не можна, це факт. Був такий період з донькою. Так, це виклик для нервової системи дорослих. Але я просто прийняла те, що це рано чи пізно мине і просто чекала. Не хоче одягатись, не одягаю, не хоче йти, не йдемо значить. Істи не хоче, не їж і так далі. Все налагодилось, повірте, буде ще багато всяких приколів)) дитина росте, вчиться, адаптується
Все нормально, пийте заспокійливе, або вино, або те що любите і чекайте. Переросте
П.С. Я пила коньяк 😂

Бити не вихід. Це такий період, треба пережити. Моя не хотіла вдягатися і гуляти - сиділи вдома. Якщо треба таки було вийти - вмовляння, підкуп, шантаж) а ще працювало заборонити - не хочеш гуляти? Ну в добре, я взагалі тоді тобі гуляти забороняю. Одразу тема істерики переключалась на "я хооочу на вулицююю"

Ну нее! Тільки не по жопі. Я розумію що дуже важко і в мене так. Малий бігає по хаті голим а я за ним, щоб одягнути🙃 я трохи чекаю(хвилин 15) коли він закінче свої важливі справи ( може щось розглядати, цікавитись) бо їх в такі моменти не можна різко видьоргувати з цього стану. І привертаю увагу..там кажу що підемо пташок годувати, чи на улюблений майданчик. Мені інколи теж хочеться по жопцв дать. Але нічого гарного не вийде. Вони на нас образяться і лише. З діточками важко встигати на який конкретний час це - факт)))