Дівчата, як ваші партнери ставляться до плачу дитинки? Мій стримується, але видно, що він дуже дратується. Боюся, що це вплине на наші стосунки чи навіть ставлення до сина.
ем, коли був дома, а не на роботі, допомагав заспокоювати
для чого приймати рішення про народження дитини, а потім дратуватись, що вона плаче🤷♀️
поговоріть і проговоріть ці всі питання між собою. що для жінки, що для чоловіка це стрес, але це потрібно прийняти і навчитись з цим жити
Тоже злиться и иногда даже кричит: «Кирилл, ну сколько можно кричать ?!»
Но он реально много кричит )
И я тоже иногда злюсь
Поэтому меняемся с ним, кто укачает..
На наши отношения никак не влияет
Не переживайте, у нас так було. Ну у нас малий ридав сутками. Там і його трохи зривало, і мене. Він мене питав "як люди рішаються на другу дитину взагалі?". Стало легше з 4місяців, коли син почав більше реагувати на нас, коли його можна забавити трохи іграшками, і коли перестав кричати 24/7. Коли почав йому посміхатись, я побачила як його почало ввдпускати.
Бесится
Уходит
Психует
Орет
В нашем случае появление нашего долгожданного сына положил пиздец нашим отношениям с мужем , увы )
Дитина спільна і плач то спільна проблема. Мій «боявся зламати» але я настирно віддавала в руки і навчала не боятися, то за місяць вже і сам допомагав, як звик. Єдине що вночі плач то суто моя проблема, бо пріоритети розставлені так, що чоловіку треба свіжа горлова, щоб заробляти гроші на нашу сім‘ю, поки я була безробітня. Ввечері — обов‘язки порівну.
Може і дратувався трошки, але лише тоді коли все випробували обидва, а вона все одно плаче
Тоді я навіть більше за нього психувала, бо в мене груди ще більше наливалися від того крику
Когда был совсем маленький то бежал успокаивать, жалко было малютку, он же не просто так плачет 🤷♀️
А щас иногда уже ржёт с малого, когда тот хнычет потому что капризничает 🤪
Но такого что раздражал не было и муж злился не было
Объясните мужу что ребёнок плачет потому что пытается вам что-то сказать, по другому он пока не умеет
И это временно, со временем он будет плакать меньше и меньше
Ми обоє були дуже роздратовані, гиркали одне на одного, я майже не спала. Треба поговорити, що дитина не навмисне ж це робить. Добре, що хоч стримується
Мені чоловік досі нагадує: ти з знаєш, що перший рік з дитиною найважчий і ми маємо вистояти!
ну це той момент, коли розумом ти все розумієш, але вуха кажуть - скіки міжна?)
Нормально ставиться, це така ж його дитина як і моя. Заколихує і заспокоює з перших хвилин життя обох. Ну старшого вже плач бісить звичайно, бо вік такий що він іноді безпідставний, а молодшого відразу хватає на руки і намагаєтся заспокоїти, і відверто кажучи іноді у нього терпіння відносно сліз більше ніж у мене
Согласна с девочками, обговорите этот вопрос
Если будете пытаться угодить - будете потом как моя маман, которая ночевала с сестрой на кухне потому, что видители отчиму плач спать мешает🙄 до сих пор у меня отвращение к нему как к мужику от такого отношения
Вообще не думайте об этом, что там думает второй партнёр. Это я так понимаю не отец ребенка?
батько, я просто запитала товариство в такій формі, бо у всіх різні історії)
@lana.nana ааа. Зрозуміло.. я думаю, що вам потрібно пояснити батькові, що діти часто плачуть, и мами теж можуть заплакати, тому від допомоги ви не відмовитесь(мій чоловік підносив мені воду, печеньки, поки я грудюю пробувала заспокоїти дитину)
Абсолютно спокійно. Йшов заспокоювати і вночі вставав аби я поспала. А вам дійсно краще поговорити, плач для дитини це єдиний спосіб комунікації і це треба розуміти
ем, коли був дома, а не на роботі, допомагав заспокоювати
для чого приймати рішення про народження дитини, а потім дратуватись, що вона плаче🤷♀️
поговоріть і проговоріть ці всі питання між собою. що для жінки, що для чоловіка це стрес, але це потрібно прийняти і навчитись з цим жити
в чоловіка іноді мала краще заспокоювалась чим в мене) тож його принцеска, а маму за весь день та принцеска добре вимотує))
@lana.nana, чоловіки і жінки по-різному на все реагують, а на дитину тим більше
поговоріть і обговоріть все, з часом все наладиться
Вам лучше с ним это проговорить, что это нормально и что дальше ребенок тоже все время будет плакать и кричать и истерики. Подкиньте ему литературу или статьи на эту тему, объясните природу этого.
Скажите, что вы понимаете, что он в стрессе и вы тоже, что это все новое для вас обоих, и что нужно не злиться и психовать, а помочь ребёнку и друг другу
Фигасе
Вообще-то это такой же его ребенок. Поэтому поднимается - и качает. Особенно первый год.