Кризис 3 лет у ребёнка: что делать?

мой ребёнок так себя ведёт когда хочет внимания, в основном.

Очень похожая ситуация … покушать нереально. Только посадить его в стул и включить мультик. Я устала, сил нет. Хочет ко мне только на руки, у меня матка с рубцом 9 месяц … муж берет на руки он его кусает до крови. Если разбудили в обед истерика. В парке хочет кататься только на платных машинках больше его ничего не интересует.
Когда родится младший ребёнок … я вообще не знаю что делать. Я хочу рыдать. Мы очень устали он просто манипулирует.
Я вас понимаю и обнимаю.
Хочу уехать на месяц чтоб меня никто не трогал.
С рождением второго вообще не буду просить его трогать его и тд, потому что он кидается тяжёлыми железными игрушками во всех когда в гневе, боюсь чтоб не прилетело в голову младенцу.
Это треш. Я просто боюсь что будет дальше.

В мене в доньки був схожий період , на той час я також думала що це криза 3х років . Але зараз я вже знаю , що криза в неї зараз ) а то були інші причини

Вам потрібно проаналізувати її поведінку . Наприклад в мене донька кусалася до синяків на руках в мене і чоловіка 😔 я почала спостерігати коли вона так робить , і помітила закономірність , що вона так робить вбільшості випадків коли чоловік повертався з роботи , її ніби міняли … я зрозуміла що вона за ним заскучала і так показувала свою любов . Я почала їй пояснювати , що краще обійматися і при цьому казала «сильно-сильно любишь , да ?»
Згодом цей момент ми вирішили

Ще є такий момент як маніпуляція і істерика . Буває діти не можуть впоратися зі своїми емоціями , вони не знають як контролювати злість і радість . Я знайшла відео де пояснювали як допомогти дітям , суть була в тому , що потрібно опуститися до рівня дитина , щоб ви були навпроти і озвучити емоції дитини . Наприклад : «Ти плачеш … ти хочеш щоб мама пішла з тобою … але зараз мама обідає … давай я з татом поїмо і потім я з тобою піду , добре ?»

Якщо ви помічаєте що це маніпуляція і дитина хоче отримати бажане за допомогою істерики і це вже стає систематично , то потрібно зібрати волю в кулак і декілька днів перетерпіти ці істерики . Ні , значить ні ! Якщо Ні а через 5 хвилин істерики стане ТАК , то це не закінчиться , вона буде маніпулювати постійно , так як це буде робоча схема .
Коли при істериці ви будете помічати , що вам її шкода , то згадуйте , що краще ви потерпите 2 дні , ніж вона буде переживати щоденно стрес щоб отримати якусь цукерку … це просто приведе до нервового розладу (щоденні істерики я маю на увазі)
!!! Дуже важко тримати себе в руках при цьому , але в нас це спрацювало
Я давала їй те що вона хоче тільки коли вона переставала істерити , і все озвучувала « Давай ти заспокоїшся , а потім я дам тобі …» потім вона вже сама підходила і казала , що вже не плаче , прошу дай мені .

Щодо поведінки ричить як пес , в нас висовувала язик і ставала на коліна . Я її питала : «Ти що маленький песик ?»
Вона каже : « Так»
Я : «Ні , ти в нас дівчинка маленька , дівчатка так не роблять»
Донька : « Я песик»
Я «Ні , ти принцеса мамина , а не пес»
Таких 100 однакових діалогів і вона так вже не робить )))

Це мій власний досвід , не знаю чи він вам підійде , але надіюсь , що хочаб трохи ))) Надіюсь не даремно так багато писала )))

Тут треба психолога, вам обом, бо з дитиною працюють в основному через маму
Та і мамі може допоможе спеціаліст якійсь моменти переломити, пережити, пояснити

Мне кажется это проявление ревности

В нас така дитина, також оре, протести, на все каже «ні», тільки щоб по його було, але ми по трохи будуємо границі з ним.
Результат є, головне це стояти на свойому і не жаліти..
Ми були з цього приводу у нейропсихолога, каже нормальна дитина - але потрібні границі і розуміння того що трапляється.

Наприклад, він не розуміє що мамі та татові треба поїсти і оре, психує, щоб все кидали і шли з ним гратись чи дивитись як він грається.

Ми його відправляємо самого у кімнату, зачиняємо двері перед цим десь 10р повторюємо що ми пішли їсти..
Ну десь 10хв і він заспокоюється і починає гратись сам.

Ще залежить, така дитина у вас була до появи молодшої донечки?

Мне кажется у ребенка стресс... из-за появления а семье второго ребёнка...
Таким образом неосознанно или осознанно тянет на себя внимание .. старайтесь уделять побольше внимания именно старшей...и говорите как любите, просите помочь, детки любят помогать, мол помоги маме с малышкой, я без тебя не справлюсь.. мне кажется как то так.. но однозначно не игнорировать..
Раньше все внимание было ей, а теперь младшей..
Это ребёнку тяжело...