Зараз в мене полетять не те що тапки, а коктейлі молотова. Але то таке. Маю надію, що знайдеться людина, жінка, мати, яка мене підтримає і допоможе порадою чи контактом і мій маленький світ, моя сім‘я знов буде жити і вільно дихати.

Я не хочу, щоб мій рідний молодший братик, моє серце і мій найкраший друг, йшов воювати. Я не хочу, щоб мій коханий чоловік, моя душа, мій партнер і моя половинка йшов воювати. Я шукаю можливість ухилитися їм від призову, та я не маю звязків і не знаю, до кого йти і як не обпектися.

Ми на західній Україні і тут нам м’яко кажучи не раді. Нас - всіх біженців, хоча ми не реєструвалися, безкоштовно в кафе не їмо і гуманітарну допомогу не беремо - місцеві сприймають як наглих мажорів на джипах, що сидять в кафе замість того, щоб йти воювати.
А моє серце болить і плаче кожного разу, я як уявляю своїх чоловіків на війні. Ридаємо з мамою і боїмося. Так не має бути. Має бути вибір. Має бути вихід😭

Наш президент казав, що в нас найкраща армія в Європі. Навіщо їй мої рідні? Без жодного досвіду?

Дівчата, благаю, молю… підкажіть як це робиться? У брата був білий білет на мирний час, але у нашому воєнкоматі кажуть «годєн» навіть інвалідам ((
Що можна зробити? До кого йти? Кого шукати? 😭😭😭

Буду вдячна за будь-які підказки🙏🙏🙏