
Свято Новий рік ....всі посміхаються, накривають стіл, прикрашають ялинку....А я дивлюсь на своїх рідних зі сторони і відчуваю розпач! В душі тягар, а душу рвуть невиплакані сльози! І я б дала їм волю, але не можна! Що я їм скажу? Я і причину назвати чітко не можу.
Промова президента, бій курант, ігристе в бокалі....не витримую....плачу....
- Що сталося? - Чую я голос чоловіка.
- Мені так боляче на душі! А чому і сказати не можу.
На мене дивилися рідні як на невіжену! А я лише тихо промовила:
- Як я хочу зараз заснути і прокинутись у квітні! Нічого, тільки це!
На мом.лайф лунали пости з привітаннями! А я відчувала розпач і передчуття біди.
Січень.....
Початок лютого....
Весь цей час я неодноразово казала одне й те саме ...."Хочу заснути і прокинутись в квітні".
Сьогодні я знов повторила ці слова.
І знаєте що? Домашні подивилися на мене і чоловік тихо відповів мені:
- Знаєш, ти постійно це кажеш, мов щось відчуваєш! Все буде добре, ось побачиш!
Дівчата!
Тримаємось!
Ми сильні духом навіть тоді, коли здається що ось все....сил більш нема!
У меня так же было. Никакой радости от праздников, ничего не хотелось, ни в гости ходить, ни принимать. Не хотелось мужа отпускать даже на работу, как собака ходила под дверью его ждала. Вроде все хорошо, а в воздухе висела тревога.😭 23 февраля мне было особенно плохо морально, плакала весь день. А они тогда, суки, готовились.
Я, кстати тоже грустила в новогоднюю ночь.. Было неспокойно, какая то обида внутри, что ли...
Надеюсь апрель принесёт счастье, полноценное счастье в каждый дом
А мне пол года назад снилась война , вот прям настоящая , я стояла в спальне где лоджия и видела как падают ракеты. И было все такое в коричневых тонах. Я тогда проснулась ночью мокрая и так страшно стало , хотя ж понимала какая нафиг война может быть .........
Очень люблю праздник Пасхи,и верю в чудо этого праздника,волшебство.Надеюсь все прекратится к этому дню.
Новый Год как никогда раньше унылый и в тревоге..А дальше хуже началась сильная депрессия 😔 по непонятной мне причине.Не могла объяснить причину этого всего.Но чем ближе к 24 февралю,тем хуже и невыносимей становилось,потому что пропал сон.Можно сказать интуиция орала (горланила),во всю бежать,но почему непонятно.Хотелось разобраться в первоисточнике проблемы,но верить в то,что у нас такой ужас начнётся,мозг отказывался,организм тем более!!!
И у меня так было! Безрадостный Новый год, праздники. Весь январь и февраль в какой-то тревоге и грусти... я чувствовала, что-то произойдет, какая-то нервозность была непроходящая.
А я нічого не відчувала взагалі, хоча у мене сильна інтуїція. Тільки напередодні війни приснилося 2 віщі сни, але навіть тоді я не повірила. І зараз нема жодних передчуттів. Буду вірити вашому🙏🙏🙏
В кінці квітня велике свято Пасхи. Так хочеться зустріти його під мирним небом! За нас молиться весь світ, нам допомагає весь світ! Не втрачаємо надію в краще!
В мене теж щось Новорічна ніч була жахлива.
Я просто не могла чути звуки салютів. Вони мені були зовсім невеселими.
@alanta якщо Ви це відчуваєте,то може й мені трошки легше буде...бо щось сьогодні дуже накрило!
Дякую
@kiragres39 , молимось, щоб це передчуття дійсно принесло нашій землі полегшення!
Матусі як вам ім'я для дівчинки Аделіна?🤪
Вже купу перебрали з чоловіком , але до душі поки що це )))
Доброй ночі, вибачте напишу про трошки інтимне, соромно самій, мені скоро 32, а я тільки недавно дізналася що можна пісяти при менструації з тампоном " всередині". Іто мені це мій чоловік сказав, я сама вшоці з себе)) 😀 , аж смішно, що я така дурна не подумала до цього часу про це і навіть не думала що насправді це можливо без вийняття тампону. От мені цікаво чи я одна така, незнала що це можливо?
Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засм...
Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.
Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...
От як таке може бути? А саме головне чому?
Не було ніяких признаків того що щось не так.
Пішли на перший скрінінг сьогодні, сказали що немає сердцебиття💔
Досі не можу в це повірити😭
Дівчата хто це пережив. Як ви через це пройшли? Чи змогли наважитись ще на вагітність? І взагалі чи може ще бути вагітність після цього?
А я так вірила, що 2022 буде краще, ніж попередній, бо 2021 був для нас надзвичайно складний