Я не нормальна мати. Син пробув вдома тиждень і я його сьогодні з великою радістю відправила у садок. Він ревів, пручався, не хотів йти. Я його зтягувала з ліжка за ногу, бо він взагалі не хотів йти. Накричала на нього. І по відчуттям я розумію, що він так мене задовбав за цей тиждень, шо я просто не маю ніяких сил! Є ж діти, які сидять вдома і не ходять в садок! Це чи діти інші, чи мами нормальні. Як ви гадаєте? Як перестати агресивно ставитися до своєї дитини? Іноді я стала перегинати палку… навіть був випадок недавно: син був з чоловіком у ванній і у малого шось впало. І він почав плакати, просити чоловіка не казати тільки мамі… Я психопат. Будь ласка, без їдких коментарів від яжмамок. І так тошно. Порадьте, шо почитати, Шо подивитись, шоб виправити ситуацію
Всім привіт! Ми довго працювали і раді повідомити грандіозну новину: віддтепер mom.life буде українською! Ми зробили переклад додатку та створили офіційний аккаунт mom.life_ua, де ми будемо розміщувати інформацию про новини, оновлення, цікаві статті, обговорення та багато іншого. У вас будуть власні канали, стрічка новин, конкурси та додатки. Ви завжди зможете звернутися до нас зі своїми питаннями чи пропозиціями. Можливо, ви хочете провести зустрічі чи виготовити сувеніри, але не знаєте як повідомити, щоб про це дізналися більше користувачів? Пишіть – ми допоможемо. Ми будемо раді почути ваші думки, пропозиції, побажання. Не соромтеся – пишіть в коментарях.
І знову пост 🥲🤣 Не звичайні імена для дівчаток , або просто які вам подобаються ?🙏🏻🤪 Може щось нове почую ) P.S. Ми так і не можемо обрати ім’я 😭
Лежу і не можу зрозуміти...годувала я вже малу сьогодні вночі...чи то перший раз зараз це роблю ?!😳
Сьогодні рік,як я щаслива дружина!!! Я так довго вибирала дату одруження,щоб гарна і щаслива)) і вибір був на 17.02.2017 4 січня ми подали заяву,а 14 січня дізнались,що до кінця 2017 у нас буде малюк))) сьогодні відзначатимемо річницю вже і з нашою донечкою))6
Анна Оболенцева·Мама сына (4 года)
Вчора зробила манік і була засмучена результатом.
Сьогодні.. та що сьогодні. Манатки кидала в сумку як попало, документи всі, виймала з робочих приладів ( пульта, машинок Маркуся, шо нашла, крч) батарейки, забрала його фонаріки ( добре, що він любить ними бавитися і в нього їх три), пакувала котячий лоток в одну купу з ліками, виймала все їстівне з шаф, холодильника, кладови і пакувала, пакувала. До мами, не гребу, чим тут краще, але разом з мамою легше. Бо я дупля не ріжу зовсім, паніка, тупість. Вишивання спакувала, а про свічки, сірники тупо забула. Верталась за котом другим, то забрала.
Непереборний страх, просто страх за своє дитя.
Ще недавно я так хотіла свою квартиру в нашому маленькому місті - то була найзаповітніша мрія, а тепер це не має взагалі ніякого значення. Нічого більше не має значення, крім людських життів і мирного неба над головами.
·1 отметок «Нравится»1·Ответить