Сьогодні вперше почула про якесь 14 жовтня. Не знаю такого свята і не вітаю. Для мене свято сьогодні. Привітали всіх.
Якщо б не Донбасс думаю ніякого 14 жовтня не було. І справа тут не в любові до Росії. Так, я полюбляю Росію як і Україну за її красу і людей, в мене багато рідні там. А те що наші пани між собою деруться....так вони на цьому заробляють. На всьому, на війні, на пандемії... а ми між собою гриземося. У кожної нації є облодоби, і є гарні люди! Пройде рік-два і пани змінять думку, а ми між собою так розісремося, що сором....
Ми самі себе ділимо на Захід і Схід, на Південь і Північ.. Та яка різниця якою мовою ми говоримо, якщо ми живемо в Україні?! Звідки у людей стільки жовчі і злості?! Про яку єдність і хвилювання багато хто каже, якщо готов вбити іншого за свято і мову?!
Люди, схаменіться! Адже усі розпалювання війн йдуть через нас! В наші голови вкладають те що вигідно панам. Достатньо буди посереднім психологом, щоб більшості з населенення вбити в голову що чорне це чорне, навіть якщо воно біле. Все це братовбивство, на якому ще на початку багато хто дуже добре заробив! І поки це триває буде і надалі заробляти.