З 5-6 місяців дочка постійно лепетала ма ма ма, ба ба ба, з 9 місяців та та та, ва ва ва, дя дя дя. У 11 мені здавалося що вона іноді красиво говорила мама, а зараз можна тільки почути няня, тата, ням ням, дядя, да, не. Няні у нас немає, дядя один, і я бачу його дуже рідко, і ці слова майже не говоримо. Тільки що про тата я її розказую, бо він працює за кордоном. Та і чого вона навіть не намагається сказати мама, баба, тьотя Саша, це те що вона чує найчастіше. Я їй кажу мама, а вона мені няня, і так постійно. Як думаєте це нормально? Можливо я сама не помітила, що менше з нею говорю, того вона говорити не хоче? Що ваші діти говорили чи намагалися сказати в рік?
А лише зараз в 1,6-1,7 в моєї дитини взагалі з’явились от прям потреба щось розповідати, описувати - більше жестами, звуками, але от це вже прям спроба шось передати, а не просто лепетання-звуконаслідування.