Намагалася максимально мінімізувати істерики, як би не доводити дитину до цього. Відволікати.

Наприклад, на вулиці, коли потрібно йти додому і я розумію що зараз буде істерика, я придумувала якесь цікаве заняття вдома, на яке дитина точно згодиться. Наприклад, пішли додому пограємо в хованки, або ще щось що дуже любить дитина. Прийшли додому трохи пограли і потім вже їмо і лягаємо спати.

Обов'язково чіткий розпорядок дня, так дитині легше розуміти що його чекає в продовж дня. Карточки дуже допомогали. Ввечері ми будували графік на наст день, так дитина ніби відчуває свою важливість, що він сам будує свій день і контролює його. Якщо в продовж дня він потім каже ні, не хочу спати(наприклад), ми йшли до холодильника і дивилися на графік і він зазвичай погоджувався.

Намагалася не говорити те що його трігерить на істерику😀

Наприклад, не йдемо спати, а пішли і ліжечко почитаємо твою улюблену книжку. Або не йдемо їсти суп, а пішли побачиш які зірочки тобі у тарілку насипав чарівник (я робила фрикадельки у формі зірочок)😂

Ну і для себе винесла , що чим більше забороняєш, тим гірше проходить криза. Як тільки я відпустила ситуацію і почала дозволяти майже все що не загрожує життю)) тоді все стало ок )

У нас було так, ти хочеш зараз в калюжу лягти, добре, лягай ,але ми зразу йдемо додому бо тобі буде холодно. Обирай сам)

@masha_bk, я вижу вы очень терпеливая мама ))) у меня иногда башню сносит ( спасибо за ответ ,будем стараться